Казка "Гензель і Гретель" у переосмисленні сучасного кінематографу

Abstract

UA : Дипломна робота – 53 стор., 80 джерел. Об’єкт дослідження: специфіка інтермедіального переосмислення традиційного сюжету та образів у сучасному кінематографі. Мета роботи: висвітлення ключових форм та механізмів інтермедіальної інтерпретації класичного сюжетно-образного матеріалу в художньому просторі екранізації. Теоретико-методологічні засади: теоретичні аспекти дослідження феномену інтермедіальності (А. Нюнніг, В. Нюнніг, А. Понасенко, Н. Тишуніна, П. Тороп, М. Ямпольський та ін.) та засади теорії традиційних сюжетів і образів (А. Волков, А. Нямцу). Отримані результати: Сьогодні казка «Гензель і Гретель» є потужним генератором дискурсу, ставши об’єктом великої кількості адаптацій, в тому числі інтермедіальних. «Мисливці за відьмами» Т. Вірколи є оригінальною інтерпретацією-дописуванням сюжету казки братів Грімм. Хоча на початку фільму відбувається доволі повне проектування ключових сюжетно-образних констант традиційного матеріалу, далі ці константи суттєво переосмислюються, у зв’язку з чим змінюються емоційна тональність та аксіологічне забарвлення. Вихідний матеріал зазнає осучаснення та психологізації, що робить його більш релевантним і прийнятним у моральному плані для сьогоднішньої аудиторії. Тож, форму осмислення традиційного сюжетного матеріалу у цьому випадку можна визначити як дописування-трансформацію з елементами обробки. Фільм Т. Вірколи правомірно вважати сюжетом-посередником, адже у ньому пропонується оригінальна інтерпретація, яка вплинула на подальшу рецепцію та творче осмислення традиційного сюжетно-образного матеріалу

EN : The presented paper focuses on the peculiarities of rethinking the traditional plot and characters of Hansel and Gretel in Tommy Wirkola’s film interpretation of the fairy-tale “Hansel and Gretel: Witch Hunters” (2013). The object of the work can be defined as the peculiarities of structuring the screen version of a work of fiction as a projection of traditional plot and character material. The subject is the peculiar character of the realization of this process in the film “Hansel and Gretel: Witch Hunters” directed by T. Wirkola in 2013. The main aim of the paper is to define the ways, mechanisms and forms of creating a cinematographic projection of the traditional plot and character material borrowed from the fairy-tale “Hansel and Gretel”. It determined the accomplishment of such objectives as: - to systematize the key methodological theses of the modern theory of comparative studies including the theory of traditional plots and characters; - to study the specificity of the intermedial analysis; - to outline the algorithm of comparing a film version to the literary original using the terminology of the theory of traditional plots and characters; - to elucidate the main mechanisms of creating a screen version of a literary work; - to investigate the data concerning the actualization of the strategies of intermedial transposition of traditional plots and characters in the film. It was found out that in the film “Hansel and Gretel: Witch Hunters” directed by T. Wirkola the traditional plot turns into a starting point for creating a unique postmodern gothic thriller script only partially connected with the genre of the original. Although at the beginning of the film there is a rather complete projection of the key plot-constants of the traditional material, further these constants are significantly rethought, thus changing the emotional tone and axiological coloring of the material. As a result, the source material undergoes modernization and psychologization, which makes it more relevant and morally acceptable to today's audience. Therefore, the form of re-thinking and re-workings of the traditional plot and character material in this case can be defined as a creative film writing with elements of transformation. Some elements of postmodern filming (special effects, exposure to violence, mystique line, detective twist, erotic scenes, flash-backs etc.) are intermingled with the more traditional techniques (psychologization, modernization, detalization).