Конотативне значення як умова формування оцінних смислів: актуалізація образу держави у французькому медіадискурсі

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: аксіологічна домінанта, соціальна оцінка, конотація, стилістичні засоби, маніпулятивні тактики та їх емоційний вплив на зміст поняття у французькій публіцистичній мові. Мета роботи: визначення тактик маніпулювання присутніх у французьких медійних текстах через лінгвістичні засоби іменування країн. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії медіадискурсу, розроблені в лінгвістиці (Добросклонська Т.Г., Пономарьова Т.А., Клушина Н.І,, Тропина Н.І., Рождественський Ю.В., Кузіна О.А., Копніна Г.А., Приходько А.І., Сєдов К.Ф. та ін.). Отримані результати: важливу роль відіграє відбір інформації для моделювання образу держави. Найактуальнішими темами є «пандемія», «політичні вибори» та «Брексит». Маніпуляція інформацією в друкованих ЗМІ здійснюється шляхом її спотворення, селекції замовчування та соціальної оцінки. Спотворення інформації реалізується за допомогою таких мовних прийомів, як навішування ярликів, використання комунікативної категорії «свій-чужий», евфемізаціі, дисфемізації і стилістичних засобів мови (епітетів, метонімій, порівнянь, метафор, використання лапок) в маніпулятивних цілях. Провідним фактором у формуванні образу держави є стилістичні засоби, варто відмітити, що найчастіше уживанішими у французьких виданнях є такі, як епітет, метафора, метонімія та порівняння.

FR : Le thème du travail de recherche est la connotation comme condition de formation des sens évaluatifs: l'actualisation de l'image de l'État dans le discours médiatique français L’objet d’étude est la dominante axiologique des dénominations des États, qui reflètent l’évaluation sociale fixée à l’aide de la connotation, des moyens stylistiques, formant les tactiques manipulatrices disposées à faire l’impact émotionnel sur le contenu du concept. Le corpus de recherches est les dénominations des États par les moyens du style journalistique français. L’objectif est de déterminer les tactiques de manipulation qui sont présentes dans les textes médiatiques français par des moyens linguistiques de dénomination des États. L'actualisation de l'image de l'État dans le média français se fait à l'aide de l'évaluation axiologique. La sélection des informations pour modéliser l'image de l'État joue également un rôle important. Les sujets les plus pertinents traités par les journaux sont la « pandémie », les « élections politiques » et le « Brexit ». Les auteurs d'articles utilisent souvent des techniques de manipulation telles que l'évaluation sociale, ce qui indique qu'il existe dans les textes médiatiques une dominante axiologique, qui conduit à façonner l'image de l'État. La manipulation de l'information dans la presse écrite s'effectue par déformation, sélection par défaut et évaluation sociale. La distorsion de l'information est réalisée grâce à des techniques langagières telles que l'étiquetage, en utilisant la catégorie communicative du "propre - un étranger", l'euphémisme, le dysphémisme et les moyens stylistiques de discours (épithètes, métonymies, comparaisons, métaphores, utilisation de guillemets) à des fins de manipulation.