Пейзажний опис як засіб відбиття емоційно-психологічного стану персонажів франкомовного художнього твору

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: природній пейзаж в художньому тексті. Мета роботи: виділення лінгвістичних засобів, які характеризують емоційно психологічний стан персонажів у новелах Мопассана. Теоретично методологічні засади дослідження: основні характеристики художнього тексту (І. Р. Гальперін, Р. Барт, Н. Д. Арутюнова, О. П. Воробйова, та інш і), дослідження поняття «пейзаж» в художньому тексті ( І. Анісімова, М. Овсянікова, П. Волинський, М. Коцюбинська, Г. Сидоренко, К. К. Арсеньєв, С. Сідорцова, та інші), дослідження емотивного тексту та його ознак (Шаховський В. І., Красавський Н. А.). Отримані результати: було виділено наступні категорії художнього тексту: зв’язність, цілісність, членимість, інформативність, антропоцентричність, континуум, інтертекстуальність. Розрізняють головні характеристики художнього тексту: структурно композ иційні та художньо естетичні. На сьогоднішній день термін «пейзаж» використовується в багатьох сферах життєдіяльності. Окрім загальновживаного значення «природний пейзаж», активно вживається в політичному середовищі (політичний пейзаж), а також для позначе ння особистісного чуттєвого сприйняття світу. Поняття емоційність та емотивність розглядаються на рівні мови та відображають дзеркальні процеси. В свою чергу текст вважається емотивним, якщо він відповідає певним параметрам: передає інформацію про почуття, а не факти; характеризується емоційними намірами спілкування.