Особливості сприйняття часу в кризові періоди

Abstract

UA : Робота викладена на 25 сторінках друкованого тексту, містить 2 рисунка. Перелік посилань включає 14 джерел. Об’єкт дослідження: кризовий період. Дане дослідження спрямоване на вивчення сприйняття часу в людей, які переживають особистісну кризу. Проблематика особистісної кризи та можливості її вирішення цікавили психологів багато років, проте тема не втратила своєї актуальності і зараз. Це пов'язано, насамперед, з тим, що універсальних діагностичних критеріїв особистісної кризи з одного боку, і «комфортних» способів виведення клієнта з таких станів, практично немає. Особистісна криза розглядалася з різних позицій, але найбільш загальні риси цього явища, полягають у наявності складного, як правило, системного внутрішньоособистісного конфлікту, що визначається як стан, при якому у людини виникають цінності, мотиви, цілі. Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у розширенні уявлень про формування внутрішньоособистісного конфлікту в середньому віці, а також особливостей сприйняття часу у стані особистісної кризи. Доведено, що самовідношення в ході особистісної кризи зазнає ряду стійких змін, які можуть бути зафіксовані, формально, змістовно описані та проаналізовані.

EN : The work is presented on 25 pages of printed text, contains 2 figures. The list of references includes 14 sources. Object of research: crisis period. This study is aimed at studying the perception of time in people who are experiencing a personal crisis. The problem of personal crisis and the possibilities of its solution have been of interest to psychologists for many years, but the topic has not lost its relevance even now. This is primarily due to the fact that there are practically no universal diagnostic criteria for a personal crisis, on the one hand, and "comfortable" ways to bring the client out of such states. The personal crisis was considered from different positions, but the most general features of this phenomenon are the presence of a complex, as a rule, systemic intrapersonal conflict, which is defined as a state in which a person has values, motives, and goals. The scientific novelty and theoretical significance of the study lie in the expansion of ideas about the formation of intrapersonal conflict in middle age, as well as the peculiarities of time perception in a state of personal crisis. It is proven that self-attitude during a personal crisis undergoes a number of stable changes that can be recorded, formally, meaningfully described and analyzed.