Взаємозв’язок дитячо-батьківських відносин та проявів синдром дефіциту уваги і гіперактивності у дошкільнят

Abstract

UA : Робота викладена на 55 сторінках друкованого тексту, 1 малюнок, 5 таблиць. Перелік посилань включає 34 джерела. Об’єкт дослідження: стилі дитячо – батьківські відносини. Розвиток дитини це дуже відповідальний процес, тому що на нас з народження впливають різні явища такі як психосоціальні та біологічні, це дуже виражається на нашій поведінці . І у розвитку немає точної форми виховання тієї або іншої дитини. У дошкільному віці у дитини можуть сформуватись різні вади поведінки, та дивлячись на результати останніх років у дітей дошкільного віку поширилось синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Велика розповсюдженість цього порушення вiд 5 – 10% дітей , спонукають нас звернути увагу на таке порушення для більш швидкого прийняття рішень зі сторони батьків , необхідність проводити дослідження на цю тему. І дивлячись та такий відсоток підвищення СДУГ у дошкільнят ми можемо сказати, що дослідження яке ми проводимо проводити дійсно актуальне на даний час. Наукова новизна полягає в тому, що в дослідженні ми підняли тему стилів дитячо – батьківських відносин, а саме батьківського ставлення, на гіперактивність дітей з СДУГ, та набували розвитку теоретичних аспектів дослідження гіперактивності в такій науці як психологія.

EN : The work is presented on 55 pages of printed text, 1 figure, 5 tables. The list of references includes 34 sources. Object of research: child-parent relationship styles. The development of a child is a very responsible process, because we are influenced by various phenomena such as psychosocial and biological from birth, this is very much expressed in our behavior. And in development, there is no exact form of raising one or another child. In preschool age, a child can develop various behavioral defects, and looking at the results of recent years, attention deficit and hyperactivity syndrome has spread among preschool children. The high prevalence of this violation, from 5 to 10% of children, prompts us to pay attention to such a violation for faster decision-making by parents, the need to conduct research on this topic. And looking at such an increase in ADHD in preschoolers, we can say that the research we are conducting is really relevant at the moment. The scientific novelty lies in the fact that in the study we raised the topic of child-parent relationship styles, namely parental attitude, to the hyperactivity of children with ADHD, and acquired the development of theoretical aspects of the study of hyperactivity in such a science as psychology.