Реалізація стратегії децентралізації влади в Україні в контексті міжнародного досвіду

Abstract

UA : Актуальність дослідження визначається активізацією створення об’єднаних територіальних громад, яка обумовлена появою розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні». Також це обумовлюється тим, що процес децентралізації є головною засадою розвитку Державної регіональної політики у сфері місцевого самоврядування в Україні. Реформа спрямована на повноцінний розвиток громад, який включає як зміну системи влади, так і всіх аспектів повсякденного життя українців. Дана реформа є складовою Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», а, отже, вже час робити загальний аналіз реформування за 5 років та на базі роботи над помилками прописувати подальшу стратегію розвитку місцевого самоврядування. Але, як свідчать реалії, у більшості випадків дана реформа є лише декларативним проявом євроінтеграції, бо проекти та концепції залишилися лише на папері та якісних конструктивних змін у державотворення не внесли. Процес державотворення вимагає радикальних змін у механізмі функціонування правового і організаційного забезпечення процесу децентралізації, але будь-які ідеї щодо реформування можуть зазнати фіаско у випадку, якщо не буде встановлено раціонального співвідношення управлінських повноважень між усією вертикаллю влади. Для того, щоб уникнути великих помилок, необхідно звертати увагу на досвід реалізації стратегії децентралізації в країнах Європи. Досвід реформування системи місцевого самоврядування в Європі нараховує близько 40-50 років. Поступова еволюція системи місцевого самоврядування свідчить про те, що децентралізація влади завжди була актуальною, але її реалізація обумовлена певною невизначеністю державної еліти щодо вибору моделі розбудови між децентралізацією та централізацією. З такими та іншими проблемами зустрічалися усі нижче розглянуті країни Реформа децентралізації покликана сприяти розв’язанню кризи неефективності влади шляхом перерозподілу владних повноважень на місця через розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць . Для того, щоб відродити більшість населених пунктів України, та говорити про те, що в країні загалом існує та розвивається інфраструктура, необхідні грошові внески, яких постійно не вистачає за умови централізованого перерозподілу бюджету. Децентралізація спрямована на зменшення втручання держави у справи на місцях, що в свою чергу надає переваги у розвитку місцевого самоврядування. Населення самостійно контролює, на що варто направити грошові ресурси, велика частина місцевих податків залишається у громадах. Але для того, щоб реформа реалізувалася вдало та ефективно, необхідні детальні наукові дослідження, які будуть ґрунтуватися на вже існуючих прикладах країн, в яких реформа децентралізації реалізується вдало, водночас з урахуванням місцевих особливостей. Для результативного реформування необхідно впроваджувати на практиці наукові розробки з урахуванням досвіду, адаптованого до українських реалій.