UA : Об’єкт дослідження: тоталітарна та антитоталітарна ідеології.
Предмет дослідження: антитоталітаризм у працях європейських вчених та літераторів першої половини ХХ ст.
Мета роботи: аналіз наявності або відсутності концепту антитоталітаризму у європейському науковому та суспільно-культурному дискурсі.
Новизна роботи і теоретичне значення: зумовлені вкрай нагальною потребою вивчення питання тоталітаризму та актуалізацією проблеми тоталітарних тенденцій у суспільствах. Представлений авторський погляд на проблему тоталітаризму ХХ століття. Зроблена спроба аналізу сутнісного наповнення поняття «антитоталітаризм». Широке застосування міждисциплінарних методів та сам предмет дослідження (праці науковців та літераторів) дають широке методологічне поле для дослідження даного питання. Зроблені висновки відкривають шлях до подальшого дослідження як теми тоталітаризму (безвідносно географічних та хронологічних рамок), так і подальшої розробки питання антитези вищезгаданого поняття, а саме – поняття «антитоталітаризм».
Висновки:
Дана джерельна база дає розуміння, яким було уявлення про тоталітаризм як його адептів, так і запеклих критиків у політичному, науковому та літературно-публіцистичному вимірах. Історіографія дослідження дозволила простежити еволюція поглядів та зміну акцентів у
дослідженні тоталітаризму. В той же час, суттєвим недоліком є недостатня увага до антитоталітарних аспектів, що розкриваються у даних творах. Основу методології складають системний та проблемний підходи. У ході дослідження використані принципи історизму та об’єктивності. Дослідники послуговувались загальнонауковими (аналізу та синтезу, класифікації, абстрагування), власне-історичними (історико-порівняльний, хронологічний, проблемно-хронологічний, синхронний, ретроспективний, історичної герменевтики) та міждисциплінарними (контент-аналізу) методами.
Термін тоталітаризм мав трактовку полярного характеру від його прихильників та критиків, які проте погоджувались у головному – його всеохопному, всеосяжному сенсі. Науковцями була протиставлена індивідуальна свобода лібералізму й знаходження індивіда у рамках колективу у тоталітарній моделі. З позицій сучасності окреслено розуміння терміну «антитоталітаризм» як ідеологію, спрямовану на спротив та критику тоталітаризму, що зумовлює мету дослідження як встановлення існування даної ідеології у зазначених хронологічних межах.
Вияв антитоталітаризму у наукових працях простежується у розгляді тоталітарних елементів, їх ґрунтовній критиці. Однак, дана критика не є узгодженою між авторами, не є системною та постійною. Стан розробки тоталітарної проблематики у працях згаданих науковців не дозволяє зробити висновок стосовно існування певного комплексу антитоталітарних уявлень як системи та ідеології спротиву тоталітаризму.
Письменниками Олдосом Гакслі та Джорджем Орвеллом були виокремлені та окреслені спільні та відмінні риси в уявленні та розумінні тоталітаризму. Проте, їх позиція являє собою окремішній особистий погляд автора. Ними не сформовано чіткої та кінцево оформленої позиції спротиву тоталітаризму, що носила б комплексний та системний характер. Напроти, ми відзначаємо певну поодинокість та відокремленість у їх діяльності.
Відносно науковців представлений спектр наукових підходів не утворює завершену та цілеспрямовану систему критики та спротиву утвердженню тоталітарних режимів.
Таким чином, ані письменниками, ані науковцями, як усередині своєї галузі, так і міжгалузево, не вироблено чіткої та завершеної ідеології спротиву тоталітаризму.
Тобто, ми можемо констатувати, що як стосовно науки, так і стосовно літератури, так і що стосується взаємодії між діячами, існування антитоталітарної ідеології як комплексу поглядів не спостерігається. Натомість, ми відзначаємо існування поодинокої критики окремих елементів тоталітаризму.
EN : Categories and concepts: totalitarianism, anti-totalitarianism, crowd, mass, mass revolt, utopia, dystopia.
Study object: totalitarian and anti-totalitarian ideologies.
Research subject: anti-totalitarianism in the writings of European scientists and writers of the first half of the twentieth century.
Aim: to analyze the presence or absence of the concept of anti-totalitarianism in European scientific and socio-cultural discourse.
Novelty of the paper and theoretical value created due to the urgent need to study the issue of totalitarianism and actualization of the problem of totalitarian tendencies in societies. The author's view on the problem of totalitarianism of the twentieth century is presented. An attempt has been made to analyze the essential content of the concept of "anti-totalitarianism". The widespread use of interdisciplinary methods and the subject matter of the study (scholars and writers works) provide a broad methodological field for the study of this issue. The conclusions drawn open the way to further research on the topic of totalitarianism (irrespective of geographical and chronological frameworks), and further elaboration of the question of the antithesis of the above-mentioned concept, namely, the concept of "anti-totalitarianism".
Conclusions:
This source base gives an understanding of what totalitarianism was like for both its adherents and fierce critics in the political, scientific, and literary-journalistic dimensions. The historiography of the study has made it possible to trace the evolution of views and the change in emphasis in the study of totalitarianism. At the same time, a significant drawback is the lack of attention to
the anti-totalitarian aspects revealed in these works. 3) The methodology is based on systemic and problematic approaches. The study uses the principles of historicism and objectivity. The researchers used scientific (analysis and synthesis, classification, abstraction), proper-historical (historical-comparative, chronological, problem-chronological, synchronous, retrospective, historical hermeneutics) and interdisciplinary (content-analysis) methods.
The term totalitarianism had an interpretation of the polar nature of its adherents and critics, who nevertheless agreed in the main - its overarching, overarching sense. Scientists have opposed the individual freedom of liberalism and the finding of the individual within the collective in a totalitarian model. From the point of view of modern times the understanding of the term "anti-totalitarianism" as an ideology aimed at the resistance and criticism of totalitarianism, which determines the purpose of the study as establishing the existence of this ideology within these chronological limits.
The manifestation of anti-totalitarianism in scientific works is traced in the consideration of totalitarian elements, their thorough criticism. However, this criticism is not consistent between the authors, it is not systematic and constant. The state of development of totalitarian problems in the writings of the mentioned scholars does not allow to conclude on the existence of a certain complex of anti-totalitarian ideas as a system and ideology against totalitarianism.
The writers Aldous Huxley and George Orwell distinguished and outlined common and distinct features in the conception and understanding of totalitarianism. However, their position is a separate personal view of the author. They did not form a clear and definitive stance against totalitarianism, which would be complex and systematic. On the contrary, we note some solitude and isolation in their activities.
For scientists, the range of scientific approaches presented does not form a complete and purposeful system of criticism and resistance to the establishment of totalitarian regimes.
Thus, neither writers nor scholars, both within their own fields and across industries, have come up with a clear and complete ideology against totalitarianism.
That is, we can state that there is no observance of anti-totalitarian ideology as a set of views both in terms of science, literature, and interaction between figures. Instead, we note the existence of a single critique of individual elements of totalitarianism.
