UA : Кваліфікаційна робота складається зі 79 сторінок, містить 113 джерел, 18 монографій і статей.
Об'єкт дослідження: культурне життя 1920-1930-х рр. в Україні.
Предмет дослідження: культурно-мистецьке життя Запоріжжя у 1920-1930-х рр.
Мета курсової роботи: дослідити культурно-мистецьке життя Запоріжжя у 1920-1930-х рр.
Наукова новизна та теоретичне значення: полягає в першому комплексному дослідженні культурно-мистецького простору Запоріжжя в контексті асимілятивних процесів формування радянської ідентичності у період паралельних українізаторських тенденцій.
Практичне значення: робота може слугувати матеріалом для вивчення історії Запорізького краю, історії культури, мистецтва та популяризації культурного Запоріжжя в публічному просторі. Також результати нашої розвідки можуть сприяти дослідженню питання формування ідентичності через культурно-мистецький простір.
В результаті проведеного наукового дослідження ми зробили такі висновки:
Історіографія проблеми охоплює праці з досліджень культурно-мистецького життя України та, безпосередньо, Запоріжжя. Джерельна база нашого дослідження складається з актових джерел, неопублікованих архівних матеріалів, джерел особового походження та матеріалів періодичного видання «Червоне Запоріжжя», що дозволило різносторонньо та об’єктивно реалізувати поставлені перед нами мету та завдання кваліфікаційної роботи. Нашу роботу ми писали, дотримуючись наукових методів та принципів історичного дослідження.
Культурно-мистецьке життя Запоріжжя 1920-1930-х років розвивалось в контексті загальних культурних процесів в Україні тих років. Розпочата політика українізації сприяла послабленню русифікаторських тенденцій та мала перепони й прорахунки на шляху формування українського культурного простору в Запоріжжі.
Розвиток масової культури сприяв поширенню різноманіття мистецьких осередків та мистецьких заходів в Запоріжжі. Простежується тенденція до виокремлення домінуючого радянського культурно простору Запоріжжя, який сприяв формуванню уніфікованої радянської людини.
Процеси індустріалізації та значна подія Дніпробуду у віддаленому від провідних культурних центрів Запоріжжі, сприяли його популяризації серед культурних діячів республіки та усього СРСР.
Простежується політизація мистецтва та використання його у якості знаряддя ідеологічної боротьби. Шириться споживацьке утилітарне ставлення до мистецтва.
Політизація мистецтва призводила до критики «нерадянського» мистецтва. Через сторінки періодичних видань міста простежується тенденція до формування смакових та світоглядних позицій читачів газети стосовно мистецьких творів. Продукується чітка позиція засудження та критики культури непу. Не толеруються твори, в яких не відзначається пропаганда радянського світу, революційна романтика та критика інших систем.
Розвиток культурно-мистецького життя Запоріжжя та паралельне посилення репресивної політики проявились у боротьбі проти так званих «контрреволюційних» тенденцій в культурно-мистецькому середовищі міста, націоналістичних ухилів жителів Запоріжжя, серед яких були письменники, педагоги, студенти.
EN : The quаlifiсаtion work сonsists of 79 pаges, сontаins 113 sourсes, 18 monogrаphs аnd аrtiсles.
Objeсt of reseаrсh: cultural life of the 1920s and 1930s in Ukraine.
The subjeсt of the study: cultural and artistic life of Zaporizhzhia in the 1920s and 1930s.
The purpose of the сourse work: to study the cultural and artistic life of Zaporizhzhia in the 1920s and 1930s.
Sсientifiс novelty аnd theoretiсаl signifiсаnсe: this is the first comprehensive study of the cultural and artistic space of Zaporizhzhia in the context of the assimilation processes of forming the Soviet identity in the period of parallel Ukrainianisation trends.
Prасtiсаl signifiсаnсe: the work can serve as material for studying the history of the Zaporizhzhia region, the history of culture, art, and the promotion of cultural Zaporizhzhia in the public space. Also, the results of our research can contribute to the study of identity formation through the cultural and artistic space.
Аs а result of the сonduсted sсientifiс reseаrсh, we mаde the following сonсlusions:
The historiography of the problem includes works on the study of the cultural and artistic life of Ukraine and, directly, Zaporizhzhia. The source base of our study consists of actual sources, unpublished archival materials, sources of personal origin and materials of the periodical "Chervone Zaporizhzhia", which allowed us to comprehensively and objectively implement the goal and objectives of the qualification work. We wrote our work following the scientific methods and principles of historical research.
The cultural and artistic life of Zaporizhzhia in the 1920s and 1930s developed in the context of the general cultural processes in Ukraine in those years. The policy of Ukrainisation that was launched helped to weaken Russification tendencies and had obstacles and miscalculations on the way to the formation of the Ukrainian cultural space in Zaporizhzhia.
The development of mass culture contributed to the spread of a variety of artistic centres and artistic events in Zaporizhzhia. There is a tendency to distinguish the dominant Soviet cultural space of Zaporizhzhia, which contributed to the formation of a unified Soviet person.
The processes of industrialisation and the significant event of DniproBud in Zaporizhzhia, a city far from the leading cultural centres, contributed to its popularisation among cultural figures in the republic and the entire USSR.The politicisation of art and its use as an instrument of ideological struggle can be traced. A consumerist, utilitarian attitude to art was spreading.
Politicisation of art led to criticism of "non-Soviet" art. Through the pages of the city's periodicals, a tendency to form the taste and ideological positions of newspaper readers in relation to artworks can be traced. A clear position of condemnation and criticism of the NEP culture is being developed. Works that do not contain propaganda of the Soviet world, revolutionary romance, and criticism of other systems are not tolerated.
The development of Zaporizhzhia's cultural and artistic life and the parallel strengthening of repressive policies were manifested in the struggle against the so-called "counter-revolutionary" trends in the city's cultural and artistic environment, and the nationalist leanings of Zaporizhzhia's residents, including writers, teachers, and students.
