Ратичні як структурно-функціональний елемент острівних екосистем України

Abstract

EN : The work is presented on 79 pages of printed text, including 10 tables, 5 figures. The list of references includes 66 sources, 33 of which are written in a foreign language. The object of the study was the role of ungulates in the biogeocenoses of southeastern Ukraine. The purpose of the study was to examine in detail the impact of ungulates on forest plantations, herbaceous vegetation, and soils under conditions of high ungulate population density and to analyze changes in the intensity of this impact during the year in different seasons. Research methods included determining the stock of woody and shrubby fodder in the test plots based on the average shoot weight and average shoot bite. The stock of herbaceous vegetation was studied by sampling phytomass in different biotopes and recalculating it for the total research area. The habitat-forming activity of ungulates was analyzed using chemical soil analysis. The novelty of the study was the first, for this region, consideration of the habitat-forming activity of ungulates and a detailed analysis of changes in the chemical composition of soils at high population density in southern Ukraine. The practical significance of the obtained results and research methods is that they can be used by forestry and hunting enterprises to develop measures to prevent the negative impact of ungulates on biogeocenoses. The results can also be used to determine the state of damage to biogeocenosis in general, the rate of destructive processes and the quantitative and qualitative state of the stocks of fodder for different species of ungulates.

UA : Робота представлена на 79 сторінках друкованого тексту, включає 10 таблиць, 5 рисунків. У переліку посилань зазначено 66 джерел, з яких 33 написані іноземною мовою. Об’єктом дослідження була роль ратичних у біогеоценозах південного сходу України. Метою роботи було детально розглянути вплив копитних на лісонасадження, трав’янисту рослинність та ґрунти у умовах високої щільності популяцій копитних і проаналізувати зміни в інтенсивності цього впливу протягом року в різні сезони. Методи дослідження включали визначення запасу деревинно-чагарникових кормів на пробних ділянках за середньою масою пагонів та середнім зкусом пагону. Запас трав’янистої рослинності вивчався через відбір проб фітомаси в різних біотопах і їх перерахунок на загальну площу досліджень. Середоутворююча діяльність копитних аналізувалася за допомогою хімічного аналізу ґрунтів. Новизна дослідження полягала в першому, для цього регіону, розгляді середоутворюючої діяльності копитних і детальному аналізі змін хімічного складу ґрунтів при високій щільності популяцій на півдні України. Практичне значення отриманих результатів і методів дослідження полягає в їх використанні лісогосподарськими та мисливськими підприємствами для розробки заходів попередження негативного впливу копитних на біогеоценози. Результати можуть також служити для визначення стану пошкодження біогеоценозу взагалі, швидкості деструкційних процесів та кількісного і якісного станів запасів кормової бази для різних видів копитних.