UA : Робота викладена на 59 сторінках друкованого тексту, 4 таблиці, 1 рисунок. Перелік посилань включає 68 джерел. Об'єкт: стрес як чинник патогенезу психосоматичних розладів. Стресові переживання є нормальною частиною життя, а реакція на стрес є механізмом виживання, який змушує реагувати людей на загрози. Стрес може бути коротким, ситуативним і позитивним фактором, що мотивує, підвищує продуктивність, але якщо його переживати протягом тривалого періоду часу, він може стати хронічним стресом, що негативно впливає на здоров’я та самопочуття. Стрес може сприяти зниженню імунітету, що робить організм вразливим до фізичних захворювань і сприяє розвитку соматичних симптомів. Люди, які пережили травматичні події, особливо схильні до психосоматичних розладів, оскільки стрес може викликати фізіологічні зміни, що впливають на різні системи організму. Психосоматичні розлади часто виникають в результаті довготривалого або інтенсивного стресу, що впливає на психічне та фізичне благополуччя хворих. Соматичні симптоми, такі як біль, головний біль, або розлади травлення, можуть бути прямим результатом психічного стресу, викликаного емоційними або психологічними проблемами. Психосоматичні розлади часто проявляються у вигляді функціональних порушень, для яких не можна знайти конкретну органічну причину. Хворі з психосоматичними розладами можуть відчувати загострення своїх симптомів в періоди особливого емоційного навантаження чи стресу. Стрес може впливати на роботу нервово-гормональної системи, що викликає дисбаланс і може призвести до фізіологічних змін, які виявляються у соматичних проявах. Психосоматичні проблеми можуть створювати цикл стресу, оскільки фізичні симптоми можуть підтримувати або посилювати емоційний стрес, і навпаки. Але ефективна психотерапія та стресменеджмент можуть допомагати зменшити соматичні симптоми, поліпшити психічний стан та сприяти загальному покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я хворого. Наукова новизна роботи полягає типи стресу під час війни і особливості їх впливу на перебіг психосоматичних розладів.
EN : The work is presented on 59 pages of printed text, 4 tables, 1 figure. The list of references includes 68 sources. Object: stress as a factor in the pathogenesis of psychosomatic disorders. Stressful experiences are a normal part of life, and the stress response is a survival mechanism that causes people to respond to threats. Stress can be a short, situational and positive factor that motivates and increases productivity, but if it is experienced over a long period of time, it can become chronic stress that negatively affects health and well-being. Stress can contribute to a decrease in immunity, which makes the body vulnerable to physical diseases and contributes to the development of somatic symptoms. People who have experienced traumatic events are particularly prone to psychosomatic disorders, as stress can cause physiological changes that affect various body systems. Psychosomatic disorders often arise as a result of long-term or intense stress, which affects the mental and physical well-being of patients. Somatic symptoms such as pain, headache, or indigestion can be a direct result of mental stress caused by emotional or psychological problems. Psychosomatic disorders often manifest as functional disorders for which no specific organic cause can be found. Patients with psychosomatic disorders may experience an exacerbation of their symptoms during periods of special emotional stress or stress. Stress can affect the work of the neurohormonal system, which causes an imbalance and can lead to physiological changes that are manifested in somatic manifestations. Psychosomatic problems can create a cycle of stress, as physical symptoms can support or exacerbate emotional stress, and vice versa. But effective psychotherapy and stress management can help reduce somatic symptoms, improve the mental state and contribute to the general improvement of both physical and mental health of the patient. The scientific novelty of the work is the types of stress during the war and the peculiarities of their influence on the course of psychosomatic disorders.
