UA : Кваліфікаційна робота складається зі 125 сторінок, містить 100 джерел використаної інформації
Питання, пов’язані з охороною публічного порядку, завжди залишаються пріоритетними у забезпеченні життєдіяльності людини, суспільства і держави. Без перебільшення, можна твердити, що забезпечення правопорядку виступає не лише одним із найважливіших обов’язків держави перед громадянами, а й самою умовою існування держави, виступаючи основою її суверенітету і територіальної цілісності, її економічної та інформаційної безпеки.
Існуюча протягом усього часу суспільного розвитку нашої країни система домінування державно-владної відповідальності за стан громадського спокою, правопорядку, безпеки сформувала так званий охоронно-поліцейський тип функціонування механізмів протидії правопорушенням і кримінальним явищам. Сучасні процеси демократизації української політико-правової системи орієнтовані на західноєвропейські цінності, привели до розуміння потреби у зміні основних акцентів функціонування правоохоронної системи, та здійснення правоохоронної діяльності на користь моделі пріоритету задоволення запитів громадянського суспільства в правоохоронній діяльності державних органів з їх переорієнтацією на надання сервісно-правової допомоги у сфері захисту прав, свобод, законних інтересів громадян разом із розвитком інститутів громадянської самоорганізації та контролю. Такий підхід є не лише обов’язковим атрибутом розбудови демократичної, правової, соціальної України, а й гарантує ефективне попередження та припинення правопорушень, сприяє досягненню високого рівня правопорядку в країні.
На сьогодні вже не викликає сумнівів те, що невід’ємною складовою побудови такої оптимізованої системи стимулювання прямих і зворотних зв’язків правоохоронних органів та населення стає підвищення ролі і ефективності роботи громадських формувань правоохоронної спрямованості, як «народної сили», у загальному механізмі охорони правопорядку. Як свідчить досвід багатьох країн світу, без активної участі громадськості діяльність правоохоронних органів у попередженні, виявленні та припиненні правопорушень є малоефективною і не дозволяє досягнути широкої підтримки з боку населення, що, у свою чергу, негативно позначається на результатах такої діяльності.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають під час діяльності громадських формувань з охорони публічного порядку.
Предмет дослідження становлять громадські формування у забезпечені охорони публічного порядку.
EN : The qualification work consists of 125 pages, contains 100 sources of information used
Issues related to public order always remain a priority in ensuring human, society and state life. Without exaggeration, it can be argued that ensuring law and order serves not only one of the most important duties of the state to the citizens, but also the very condition of existence of the state, acting as the basis of its sovereignty and territorial integrity, its economic and information security.
The system of domination of state-power responsibility for a state of public peace, law and order and security, which has existed throughout the social development of our country, formed the so-called security-police type of functioning of mechanisms for combating offenses and criminal phenomena. Modern processes of democratization of the Ukrainian political and legal system are oriented on the Western European values, have led to an understanding of the need to change the main accents of the functioning of the law enforcement system, and the implementation of law enforcement activities in favor of a model of priority of meeting civil society requests for law enforcement activities of state authorities assistance in the field of protection of the rights, freedoms and legitimate interests of citizens together with the development of civil society institutions organization and control. This approach is not only a necessary attribute of building a democratic, legal, social Ukraine, but also guarantees effective prevention and cessation of offenses, contributes to a high level of law and order in the country.
Today, there is no doubt that an integral part of building such an optimized system of stimulating direct and feedback relations of law enforcement agencies and the population is to increase the role and effectiveness of public law enforcement units, as a "people force", in the overall mechanism of law enforcement . Experience of many countries of the world shows that without active participation of the public, the activities of law enforcement agencies in prevention, detection and cessation of offenses are ineffective and do not allow widespread support from the population, which in turn negatively affects the results of such activities.
The object of the study is the public relations that arise during the activities of public formations for the protection of public order.
The subject of the study is the public formations in the secured public order.
