UA : Робота викладена 97 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 89 джерел. Сучасна цивілізація ще на перших історичних етапах свого розвитку започаткувала традицію особливого, дбайливого ставлення до найбільш слабких своїх членів – дітей. У кожного народу і у кожній культурі таке відношення характеризувалося своїми особливостями, що було обумовлено культурними, ментальними, етнопсихологічними, релігійними, географічними та іншими чинниками. Незважаючи на деякі відмінності, історія розвитку народів світу впевнено доводить, що у будь-якому суспільстві діти завжди займали особливе соціальне положення і були особливим об’єктом уваги публічної адміністрації, для якої забезпечення потреб, інтересів і запитів дитини було першочерговим завданням.
Наукова розробка прав дитини в Україні бере свій початок з перших днів національного державотворення після проголошення незалежності у 1991 році. Вже станом на середину 1990-х років національна наукова доктрина поповнилася першими фаховими роботами вітчизняних правознавців з питань прав дитини. Це було пов’язано як зі значним оновленням національного законодавства, окремі норми якого регулювали різноманітні аспекти забезпечення прав дитини, так і з необхідністю вирішення низки соціальних проблем, в основі яких були нові для нашого суспільства форми порушення основних прав дитини як члена соціуму і учасника суспільних відносин.
За останні двадцять вісім років автори наукових праць, у центрі уваги яких стоять права дитини, доводять тезу про те, що увага органів державного управління всіх рівнів до забезпечення прав дитини і охорони дитинства є недостатньою і потребує оновлення на основі якісної наукової бази. Така обставина спонукає до подальшого проведення досліджень прав дитини з метою формування науково-інформаційного поля для оптимізації управлінської політики в галузі забезпечення прав дітей.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі забезпечення прав дитини в Україні.
Предметом дослідження є забезпечення прав дітей за законодавством України: питання теорії і практики.
Мета роботи полягає в узагальненні та визначенні особливостей теоретичних і практичних засад адміністративно-правового регулювання забезпечення прав дитини в Україні та формуванні науково обґрунтованих пропозицій.
Методологія виконання дослідження зумовлена його метою та задачами і ґрунтується на застосуванні системи загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, що забезпечило всебічність і об’єктивність при розкритті змісту досліджуваних явищ.
EN : The work is outlined in 97 pages of printed text. The list of links includes 89 sources. Modern civilization, at the first historical stages of its development, began a tradition of special, caring attitude towards the weakest of its members - children. In every nation and in every culture, this attitude was characterized by its peculiarities, which was due to cultural, mental, ethno-psychological, religious, geographical and other factors. Despite some differences, the history of the peoples of the world confidently proves that in any society, children have always had a special social position and have been a particular focus of public administration, for which the needs, interests and requests of the child have been paramount.
The scientific development of the rights of the child in Ukraine dates back to the first days of nation-building after independence in 1991. As early as the mid-1990s, the national scientific doctrine was replenished with the first professional work of domestic jurists on the rights of the child. This was due both to a major update of national legislation, which regulates various aspects of child rights, as well as to the need to solve a number of social problems, which were the basis for the new forms of violation of the fundamental rights of the child as a member of society and a participant in public society. relations.
Over the past twenty-eight years, authors of scientific works focusing on the rights of the child have argued that the attention of public authorities at all levels to the protection of the rights of the child and the protection of childhood is insufficient and needs updating on the basis of a quality scientific base. This circumstance encourages further research into the rights of the child in order to form a scientific and informational field to optimize management policy in the field of children's rights.
The subject of the study is the social relations that arise in the process of ensuring the rights of the child in Ukraine.
The subject of the study is the protection of children's rights under the legislation of Ukraine: issues of theory and practice.
The purpose of the work is to summarize and determine the peculiarities of theoretical and practical principles of administrative and legal regulation of child rights in Ukraine and to formulate scientifically sound proposals.
The methodology of the research is determined by its purpose and tasks and is based on the application of a system of general scientific and special methods of scientific cognition, which provided comprehensiveness and objectivity in disclosing the content of the phenomena under study.
