Глобальні мегатренди екологічних змін в умовах сучасних викликів цивілізації

Abstract

UA : Актуальність теми дослідження в тому, що представлено концепцію глобальних мегатрентів, що є маркерами екологічних змін. В статті проаналізовано актуальність проблем людських вимірів глобальних екологічних змін, що відбуваються в сучасному суспільстві. Постановка завдання – аналіз різноманітних параметрів людських вимірів глобальних екологічних змін та порушень, що відбуваються в природних фізичних системах та їх потенційні наслідки; оцінка глобальних екологічних умов та змін. Аналіз останніх досліджень і публікацій – в статті представлено аналіз аналітичних та статистичних досліджень, в яких відображені демографічні, економічні, культурні і технологічні фактори, що змінили і продовжують змінювати компоненти фізичних, хімічних і біологічних систем Землі і взаємодії між ними. Виділення недосліджених частин загальної проблеми - рівень сприйняття і оцінка глобальних екологічних умов та змін урядовими чиновниками, керівниками промислових підприємств та суспільними групами, які впливають на їх реакцію і поведінку по відношенню до екологічних змін. Методологія – методи системного, компаративного та загальноцивілізаційного підходів, що дозволили проанаілувати проблему глобальних трендів. Постановка завдання - суть екологічної картини світу як загальнонаукової парадигми, в центрі якої проблема взаємодії людини і природи та функції, які вона виконує. Виклад основного матеріалу. Розкрито сутність і напрями дослідження філософії виживання як своєрідної пропедевтики філософії майбутнього та напрями вирішення екологічних проблем сучасності. Висновки - сучасна екологічна картина світу представляє собою різновид загальнонаукової картини світу, в центрі якої проблема взаємодії людини і природи в умовах сучасних викликів цивілізцаії. Вивчення людських вимірів глобальних екологічних змін потребує просторово-часового розширення концептуальних, теоретичних і методологічних рамок соціальних наук

EN : The urgency of the research topic is that the concept of global megatrends, which is a marker of environmental change, is presented. The article analyzes the urgency of the problems of human measurements of global environmental changes taking place in modern society. Problem statement - analysis of various parameters of human measurements of global ecological changes and violations occurring in natural physical systems and their potential consequences, assessment of global environmental conditions and changes. Analysis of recent researches and publications - the analysis of analytical and statistical studies, which reflects the demographic, economic, cultural and technological factors that have changed and continue to change the components of the physical, chemical and biological systems of the Earth and the interaction between them, are presented in the article. The selection of unexplored parts of the general problem is the level of perception and assessment of global environmental conditions and changes by government officials, managers of industrial enterprises and social groups that influence their reaction and behavior in relation to environmental change. Methodology - methods of systematic, comparative and general civilization approaches, which allowed to analyze the problem of global trends. The statement of the problem - the essence of the ecological picture of the world as a universal scientific paradigm, in the center of which is the problem of interaction between man and nature and the functions that it performs. Presenting of the main material. The essence and directions of research of the philosophy of survival as a kind of propadephtics of the future philosophy and directions of solving environmental problems of the present are revealed. Conclusions - the modern ecological picture of the world is a kind of universal scientific picture of the world, in the center of which is the problem of interaction between man and nature in the conditions of modern challenges of civilization. The study of human dimensions of global environmental change requires space-time expansion of the conceptual, theoretical and methodological framework of the social sciences.