UA : В статті представлено умови саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних
соціальних систем в умовах нестабільності. Глобалізований світ як саморозгортання складних
ієрархічних систем в умовах невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на
межі хаосу» є невід’ємною частиною підвищення ефективності управлінської системи як єдиного
цілого. Головна мета статті – концептуалізація саморозгортання глобалізованого світу як
сукупності складних соціальних систем в умовах стохастичності та «балансування на межі хаосу.
Термін «саморозгортання» складних соціальних систем в умовах невизначеності та нестабільності
розкриває переходи якості від одного стану до іншого. Методологія – системний, структурно-
функціональний та синергетичний методи та підходи, що дозволяють проаналізувати умови
нестабільності та невизначеності. Синергетично-рефлексивна модель управління як складної
соціальної системи складається з сукупності нелінійних процесів, зокрема динамічного хаосу як
деякої зверхскладної упорядкованості. В основі дослідження представлено такі завдання : розкрити
суть саморозгортання та його основні етапи; визначити, яку роль відіграє аутопойезис у
структуруванні соціальних систем як цілісних одиниць. На основі запропонованих методів з’ясовано
понятійно-категоріальний апарат, необхідний для концептуалізації саморозгортання
глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем; проаналізовано синергетично-
рефлексивну модель управління, необхідну для вирішення проблем стохастичності, невизначеності
та «балансування на межі хаосу». Наукова новизна дослідження у виявленні шляхів подолання
неорганізованості, нестабільності, «балансування на межі хаосу» та переходу до стабільного етапу
розвитку соціальної системи. Це дозволяє зробити висновок, що в основі саморозгортання
глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем знаходиться аутопойезис,
самореференція і самоорганізація, які виходять на вирішення проблем невизначеності, інформаційної
стохастичності та «балансування на межі хаосу».
EN : The article presents the conditions for the self-deployment of a globalized world as a set of complex of social
systems under conditions of instability. The globalized world as a self-deployment of complex of hierarchical systems
under conditions of uncertainty, information stochasticity and "balancing on the brink of chaos" is an integral part of
increasing the efficiency of the management system as a whole.
The main purpose of the article is the conceptualization of the self-deployment of the globalized world as a set of
complex social systems under conditions of stochasticity and "balancing on the verge of chaos”. The term "selfdeployment"
of complex social systems under conditions of uncertainty and instability reveals the transitions of quality
from one state to another. Used methodology - systemic, structural-functional and synergetic methods and approaches
that allow to analyze the conditions of instability and uncertainty. The synergetic-reflexive model of management as a
complex social system consists of a set of nonlinear processes, in particular dynamic chaos as some of the most
complex ordering. The research is based on the following objectives: to reveal the essence of self-deployment and its
main stages; determine the role played by autopoiesis in the structuring of social systems as integral units. On the basis
of the proposed methods, the conceptual-categorical apparatus necessary for the conceptualization of the selfdeployment
of the globalized world as a complex of complex social systems is clarified. the synergetic-reflexive model
of control necessary for solving problems of stochastic, uncertainty and "balancing on the edge of chaos" is analyzed.
The scientific novelty of the research in identifying the ways to overcome disorganization, instability, "balancing
on the verge of chaos" and the transition to a stable stage in the development of the social system. This allows us to
conclude that the basis of self-deployment of the globalized world as a set of complex social systems is autopoiesis,
self-regulation and self-organization, which are aimed at solving problems of uncertainty, information stochasticity and
"balancing on the verge of chaos".
RU : В статье рассматриваются условия саморазворачивания глобализированного мира как совокупности
сложных социальных систем в условиях нестабильности. Глобализированный мир как саморазворачивание
сложных иерархических систем в условиях неопределенности, информационной стохастичности и
«балансирования на гране хаоса» есть неотъемлемой частью повышения эффективности управленческой
системы как единого целого.
Главная цель статьи – концептуализация саморазворачивания глобализированного мира как совокупности
сложных социальных систем в условиях стохастичности и «балансирования на гране хаоса». Термин
«саморазворачивание» сложных социальных систем в условиях неопределенности и нестабильности
раскрывает переходы качества от одного состояния к другому. Методология – системный, структурно-
функциональный и синергетический методы и подходы, которые позволяют проанализировать условия
нестабильности и неопределенности. Синергетически-рефлексивная модель управления как сложной
социальной системы состоит из совокупности нелинейных процессов, в частности динамического хаоса как
некоторой сверхсложной упорядоченности. В основе исследования представлены такие задания: раскрыть
сущность саморазворачивания и его основные этапы; определить, какую роль играет аутопоэзис в
структурировании социальных систем как целостных единиц.
На основе предложенных методов определен понятийно-категориальный аппарат, необходимый для
концептуализации глобализированного мира как совокупности сложных систем; проанализирована
синергетически-рефлексивная модель управления, необходимая для решения проблем стохастичности,
неопределенности и «балансирования на гране хаоса». Научная новизна исследования - в выявлении путей
преодоления неорганизованности, нестабильности, «балансирования на гране хаоса» и перехода к стабильному
этапу развития социальной системы.
Філософія
Саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем в умовах
нестабільності
28
Это позволяет сделать вывод, что в основе саморазворачивания глобализированного мира как
совокупности сложных социальных систем находится аутопоэзис, самореференция и самоорганизация, которые
выходят на решение проблем неопределенности, информационной стохастичности и «балансирования на гране
хаоса».
