Візуальна парадигма в епістемології раннього модерну

Abstract

UA : В статті здійснюється спроба деконструкції раціоналістичного наративу візуальної парадигми пізнання у філософії епохи Модерну. Мета статті полягає у виявленні основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну в співвідношенні з окулярцентризмом як процесом фіксації зорової інформації в свідомості людини. Показано, що поряд з античними експериментами, в яких зорове сприйняття збільшує свої можливості одержання знання про світ, увага зосереджується на концепті «світла» в ряді смислових аспектів. Аналізується метафора «природне світло розуму». В епістемології Нового часу виокремлюються дві візуальні техніки пізнання – «огляд» і «панорама бачення», які дозволяють одержати максимум інформації для подальшої ментальної обробки в розумі. В контексті порівняльного методу досліджено, що важливим аспектом розуміння проблеми «візуальності» в епоху Нового часу постає досягнення можливості ясного і чіткого бачення реальності Бога. Але якщо в епоху античності і середніх віків споглядання реальності Бога пов’язувалося з духовним очищенням від пристрастей, то в ситуації Модерну чіткість бачення стає результатом використання методу, який є процесом впорядкованої процедури розгляду ідеї. Результати дослідження. Візуальні образи мають подвійне втілення у філософії Модерну – зовнішнього, фізичного характеру та внутрішнього, метафоричного. Перший пов’язаний із активною увагою мислителів Модерну до оптики та фізіології зору. Другий – з істиною та шляхами її досягнення, що є наслідком осмислення методологічних наслідків з появи нової оптики, нових теорій зору, розвитку оптичних приладів, появи нових художніх засобів виразності. Висновок. Важливим аспектом новочасової візуалістики є використання методу, який впорядковує процедуру розгляду ідей. В його контексті «світло» перетворюється в метафору освіти, яка стала смислом епохи Просвітництва.

EN : The article attempts to deconstruct the rationalist narrative of the visual paradigm of knowledge in the Early Modern philosophy. The aim of this article is to reveal main aspects of visual paradigm of knowledge in the philosophical concepts of rationalist orientation in the Modern era in correlation with ocularcentrism as a process of visual information fixing in human consciousness. It is shown that along with ancient experiments, in which visual perception increases its ability to obtain knowledge about the world, attention is focused on the concept of "light" in a number of semantic aspects. The metaphor of "natural light of mind" is analyzed. In the Early Modern epistemology two visual techniques of cognition - "review" and "panorama of vision" - are distinguished, which allow to obtain the maximum of information for further mental processing in the mind. In the context of the comparative method, it has been investigated that an important aspect of understanding of the problem of "vision" in the Modern time is the achievement of a clear and distinct vision of God's reality. But if in the Antiquity and in the Middle Ages contemplation of the reality of God was associated with spiritual purification from passions, in a situation Modern clarity of vision becomes the result of using the method, which is the process of an ordered procedure for the consideration of an idea. Research results. Visual images have a double embodiment in the Early Modern philosophy – with external, physical, and internal, metaphorical nature. The first is connected with the active attention of Early Modern thinkers to optics and physiology of vision. The second is based on truth and the ways of its achievement, which is the result of understanding of the methodological consequences of the emergence of new optics, new theories of vision, the development of optical devices, the emergence of new artistic means of expression. Conclusion. An important aspect of Early Modern theories of vision is the use of a method that arranges the process of considering ideas. In his context, "light" becomes a metaphor for education, which became the meaning of the Enlightenment.