Ацитономічний синдром у дітей шкільного віку

Abstract

UA : У роботі 61 сторінках, 2 таблиці, 3 рисунка, було використано 53 літературних джерела, із них 14 іноземною мовою. Об’єкт дослідження – біохімічні показники крові дітей с первинним та вторинним ацетонемічним синдромом. Метою було вивчення ацетономічного синдрому у дітей шкільного віку. Методи досліджень: статистичний, біохімічний. Показано, що у дітей з різним типом ацетонемічного синдрому спостерігаються схожі, але з різним ступенем вираженості зміни клініко-фізіологічних показників. Так у дітей з первинним АС спостерігалось підвищення загальних лейкоцитів, паличкоядерне порушення, підвищення показників ШОЕ та Ht, підвищення показників АЛТ у 5,8% дітей, різке підвищення лужної фосфатази та більш часто зустрічаємий підвищений показник вмісту сечової кислоти. Всі ці показники були достовірно вищими за показники цих же дітей після лікування, а також достовірно вищими за показники дітей, хворих на вторинний ацетонемічний синдром. Все це свідчить про більш високий рівень фізіологічної напруги організму дітей з первинним АС та як наслідок має більш високий ризик зриву фізіологічної адаптації та розвитку більш тяжких захворювань.

EN : In the work 61 pages, 2 tables, 3 figures, 53 literary sources were used, 14 of them were in a foreign language. The object of the study is the physiological and biochemical blood parameters of children with primary and secondary acetoneemic syndrome. The aim was to study the acetoneemic syndrome in children of preschool and junior school age. Methods of research: statistical, clinical and physiological. It is shown that in children with different types of acetoneemic syndrome, similar, but with varying degrees of severity of changes in clinical and physiological parameters are observed. So in children with primary AS, there was an increase in general leukocytes, malignant neuropathy, an increase in erythrocyte sedimentation rate (ESR) and Ht, an increase in ALT indices in 5.8% of children, a sharp increase in alkaline phosphatase, and a more commonly observed higher uric acid content. All these indices were significantly higher than those of the same children after treatment, and also significantly higher than the rates of children with secondary acetoneemic syndrome. All this testifies to a higher level of physiological tension in the body of children with primary AS and, as a consequence, has a higher risk of disruption of physiological adaptation and the development of more severe diseases.