Заборони дискримінації як вектор визначення механізму реалізації та захисту прав людини та громадянина в Україні та країнах ЄС

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 103 сторінок, містить 71 джерела використаної інформації. Взявши курс на вступ до Європейського Союзу, наша держава визначила для себе важливі пріоритетні завдання щодо вдосконалення національної правової системи, приведення правової бази України до вироблених європейською спільнотою стандартів. Тож перед державою постає зачада визначати та дотримуватися норм, що будуть протидіяти дискримінації, а в раз її виникнення зобов’язана застосувати норми законодавства на її припинення. Структура прав і свобод людини деформується при незабезпеченості гідного рівня життя людей, соціальної сторони їхньої життєдіяльності: зростають апатія та зневіра в державу, знижується політична активність, далеко не завжди стають доступними для індивіда гарантії прав і свобод. Формування соціальної держави в Україні наразі неможливе без визначення принципів такої держави, враховуючи українську специфіку (особливостей історичного шляху, ментальності,законодавства стану економіки тощо). Особливу важливу роль принцип рівності і недопущення дискримінації має у судовій практиці, зокрема у ході вирішення судами так званих «складних справ», які передбачають судову правотворчість, пов’язану із необхідністю подолання колізій чи прогалин у законодавстві. В адміністративній практиці принцип рівності і заборони дискримінації накладає на органи публічної адміністрації обов’язок рівного поводження з кожною особою, незалежно від статі, раси, етнічної, релігійної приналежності, віку, походження, майнового стани чи інших обставин. Мета кваліфікаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу відповідних теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних науковців, законодавства України і розвинутих демократичних держав, дослідити загальнотеоретичну характеристику принципу заборони дискримінації. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з забороною дискримінації в Україні.

EN : Qualifying work consists of 103 pages, contains 71 sources of information used. Taking the course of accession to the European Union, our country has identified for itself important priorities for improving the national legal system, bringing Ukraine's legal framework to the standards set by the European community. Therefore, the state faces the challenge of defining and adhering to norms that will counteract discrimination, and once it occurs, it is obliged to apply the law to end it. The structure of human rights and freedoms is deformed when the decent standard of living of people, the social side of their lives is not provided: apathy and despair in the state grow, political activity decreases, guarantees of rights and freedoms do not always become available to the individual. The formation of a welfare state in Ukraine is currently impossible without defining the principles of such a state, taking into account the Ukrainian specifics (features of the historical path, mentality, legislation of the state of the economy, etc.). The principle of equality and non-discrimination plays a particularly important role in judicial practice, in particular in the resolution of so-called "complex cases" by courts, which provide for judicial law-making related to the need to overcome conflicts or gaps in legislation. In administrative practice, the principle of equality and non-discrimination imposes on public administrations the obligation to treat everyone equally, regardless of gender, race, ethnicity, religion, age, origin, property status or other circumstances.

The aim of the qualification work is to investigate the general theoretical characteristics of the principle of non-discrimination on the basis of the analysis of relevant theoretical developments of domestic and foreign scientists, legislation of Ukraine and developed democracies. The object of the study is public relations related to the prohibition of discrimination in Ukraine. The subject of the study is the mechanism of non-discrimination as a vector for determining the mechanism of realization and protection of human and civil rights in Ukraine and EU countries.