UA : Кваліфікаційна робота магістра на тему «Столипінська аграрна реформа на території України (1906–1914 рр.): історіографічний аспект» складається з 90 сторінок, містить 3 джерела, 132 монографії та статті, що також виступають в якості джерела
Об’єктом дослідження виступає історіографія Столипінської аграрної реформи на території України.
Предметом є особливості історіографічної традиції дослідження Столипінської аграрної реформи в наукових дослідженнях.
Мета роботи полягає у дослідженні основних напрямків наукової літератури з питання Столипінської аграрної реформи початку ХХ століть.
Основні висновки: З кінця ХІХ століття й до сьогодні по відношенню до теми дослідження накопичено значний пласт наукової літератури. Рівень її методологічної та інформативної цінності є неоднаковим, значна частина робіт, за фахом, не є суто історичним, ступінь уваги авторів саме до Столипінської аграрної реформи також відзначається неоднорідністю. До того ж, деякі роботи з проблеми мають подвійний статус, оскільки можуть бути віднесені як до джерел, так і до літератури. Внаслідок такого стану речей аналіз останньої не дуже логічно називати суто історіографічним, а й джерелознавчим, що, у певній мірі, ускладнює виявлення стану наукової розробки теми.
Перетнути окреслену перепону цілком можливо у разі врахування міждисциплінарності предмету кваліфікаційної роботи. Всебічне розкриття останнього логічне шляхом використання поряд з іншими методологічними складовими, когнітивного підходу. Саме тому класифікація, хронологізація та аналіз використаної під час написання літератури здійснені виходячи із принципу приналежності кожної з робіт до окремого спектру когнітивної парасолі. Даний підхід розробив та запровадив запорізький доктор історичних наук, фахівець у галузі Столипінської аграрної реформи — Олег Миколайович Приймак. Виокремленні, таким чином, шість груп праць умовно розташовані у площині двох – головного і другорядного – спектрів. При цьому, складовими першого з них стали роботи з соціальної історії, історії селянства та історичного краєзнавства. Елементи другого, в свою чергу, являють собою дослідження з етнології, історичної психології та соціальної статистики.
Слід також додати, що такий підхід до характеристики стану наукової розробки теми обумовлює близькість до визначених груп праць з суміжних суспільних чи гуманітарних наук. Так, наприклад, аналіз з розвитку соціальної історії до якої беззаперечно відноситься тематика Столипінської аграрної реформи, як науки, доповнюється описом еволюції історичної соціології, соціології історії та філософії історії. Дослідження з історії селянства періоду Столипінської реформи отримують характеристики на фоні аналізу робіт з аграрної історії та історії сільського господарства України та Росії епохи ринково-капіталістичної трансформації. Теоретико-методологічні досягнення у сфері історичного краєзнавства розкриваються паралельно із описом робіт з історії окремих регіонів України у роки Столипінської аграрної реформи. Аналогічний зв'язок окреслюється між працями з етнології, народознавства та етнології України, що опосередковано стосуються змін у селянському соціумі періоду Реформи. У свою чергу, зв'язок соціальної статистики, історичної демографії та деяких рівнів історичної інформатики є беззаперечним. Дослідження з цих галузей наукового знання також входять до складу когнітивної парасолі і виступають предметом історіографічного аналізу Столипінської аграрної реформи на території України.
Синхронність становлення означених наук дозволяє виокремити чотири етапи розвитку історіографії теми дослідження – кінець ХІХ ст. – перша чверть ХХ ст.; середина 20-х – середина 50-х рр. ХХ ст.; середина 50-х – середина 80-х рр. ХХ ст.; середина 80-х рр. ХХ ст. – до сьогодні. При цьому, не дивлячись на різноманіття методологічних підходів та детермінант впливу, пропонована періодизація є цілком дієвою як по відношенню до вітчизняної та пострадянської літератури з теми, так і для іноземної.
Таким чином, можна констатувати, що хід і наслідки аграрної реформи П. Столипіна в Україні за останнє десятиліття не втратили своєї актуальності для науковців. Сучасні українські історики, вводячи в обіг нові матеріали, не тільки оцінюють загальні наслідки реформи для українського селянства, але й розглядають окремі її аспекти, наприклад економічне становище селян, вплив реформи на розвиток агрокультури та багато іншого.
EN : Master's thesis on “Stolypin agrarian reform on the territory of Ukraine (1906–1914): historiographical aspect” consists of 90 pages, contains 3 sources, 132 monographs and articles that also serve as a source
The object of research is the historiography of the Stolypin agrarian reform on the territory of Ukraine.
The subject is the peculiarities of the historiographical tradition of the study of the Stolypin agrarian reform in scientific research.
The purpose of the work is to study the main directions of scientific literature on the Stolypin agrarian reform of the early twentieth century.
Main conclusions: From the end of the XIX century until today in relation to the research topic a significant layer of scientific literature has been accumulated. The level of its methodological and informative value is not the same, a significant part of the works, by profession, is not purely historical, the degree of attention of the authors to the Stolypin agrarian reform is also marked by heterogeneity. In addition, some works on the problem have a dual status, as they can be attributed to both sources and literature. Due to this state of affairs, the analysis of the latter is not very logical to call purely historiographical, but also source, which, to some extent, makes it difficult to identify the state of scientific development of the topic.
It is quite possible to cross the outlined obstacle in case of taking into account the interdisciplinarity of the subject of qualification work. Comprehensive disclosure of the latter is logical by using, along with other methodological components, a cognitive approach. That is why the classification, chronology and analysis of the literature used in writing were carried out based on the principle of belonging of each of the works to a separate spectrum of the cognitive umbrella. This approach was developed and implemented by Oleh Mykolayovych Pryimak, a doctor of historical sciences from Zaporizhia and a specialist in the field of Stolypin agrarian reform. Separated, thus, six groups of works are conditionally located in the plane of two - the main and secondary - spectra. At the same time, the components of the first of them were works on social history, the history of the peasantry and historical local lore. Elements of the second, in turn, are studies in ethnology, historical psychology and social statistics.
It should also be added that this approach to characterizing the state of scientific development of the topic determines the proximity to certain groups of works in related social sciences or humanities. For example, the analysis of the development of social history, which undoubtedly includes the subject of Stolypin's agrarian reform as a science, is supplemented by a description of the evolution of historical sociology, sociology of history and philosophy of history. Studies on the history of the peasantry during the Stolypin reform are characterized by an analysis of works on the agrarian history and the history of agriculture in Ukraine and Russia in the era of market-capitalist transformation. Theoretical and methodological achievements in the field of historical local lore are revealed in parallel with the description of works on the history of individual regions of Ukraine during the Stolypin agrarian reform. A similar connection is outlined between works on ethnology, ethnography and ethnology of Ukraine, which indirectly relate to changes in peasant society during the Reform period. In turn, the connection between social statistics, historical demography and some levels of historical informatics is undeniable. Research in these areas of scientific knowledge is also part of the cognitive umbrella and is the subject of historiographical analysis of the Stolypin agrarian reform in Ukraine.
The synchronicity of the formation of these sciences allows us to distinguish four stages of development of historiography of the research topic - the end of the XIX century. - the first quarter of the twentieth century; mid-20s - mid-50s of the twentieth century; mid 50's - mid 80's of the twentieth century; mid-80's of the twentieth century. - till today. At the same time, despite the variety of methodological approaches and determinants of influence, the proposed periodization is quite effective both in relation to domestic and post-Soviet literature on the subject, and for foreign.
Thus, it can be stated that the course and consequences of P. Stolypin's agrarian reform in Ukraine over the last decade have not lost their relevance for scientists. Contemporary Ukrainian historians, introducing new materials, not only assess the general consequences of the reform for the Ukrainian peasantry, but also consider some aspects of it, such as the economic situation of the peasants, the impact of the reform on agricultural development and more.
