UA : Дипломна робота: 57 сторінок, 7 таблиць, 61 джерело літератури.
Мета – визначити показники функціональної підготовленості дзюдоїстів у підготовчому періоді.
Суб’єкт дослідження – дзюдоїсти 16-18 років.
Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес дзюдоїстів.
Предмет дослідження – показники функціональної підготовленості дзюдоїстів.
Методи дослідження:
1. Аналіз літературних джерел.
2. Педагогічний експеримент.
3. Визначення показників функціонального стану організму.
4. Метод індексів.
5. Методи математичної статистики.
Визначення показників функціональної підготовленості дзюдоїстів на початку дослідження виявило відсутність достовірних відмінностей між показниками контрольної і експериментальної груп. Показники в обох групах юнаків відповідали середнім віковим нормам.
Наприкінці дослідження показники функціональної підготовленості покращились в обох групах і були виявлені достовірні та близькі до достовірних відмінності між показниками на користь представників експериментальної групи. Виключення склав лише показник коефіцієнту економічності кровообігу, що обумовлено особливостями складних функціональних зрушень серцево-судинної системи.
EN : Thesis: 57 pages, 7 tables, 61 literature sources.
The goal is to determine the indicators of the functional readiness of judokas in the preparatory period.
The subject of the research is judokas aged 16-18.
The object of the research is the educational and training process of judokas.
The subject of the research is the indicators of the functional readiness of judokas.
Research methods:
1. Analysis of literary sources.
2. Pedagogical experience.
3. Determination of the characteristics of the functional state of the organism.
4. Index method.
5. Methods of mathematical statistics.
Determination of the indicators of the functional readiness of judokas at the beginning of the study revealed the absence of significant differences between the indicators of the control and experimental groups. The indicators in both groups of boys corresponded to the average age norms.
At the end of the study, the indicators of functional readiness improved in both groups and significant and close to reliable differences between the indicators were found in favor of the representatives of the experimental group. The only exception was the indicator of the coefficient of efficiency of blood circulation, which is due to the peculiarities of complex functional changes in the cardiovascular system.
