UA : Кваліфікаційна робота – 57 сторінок, 2 таблиці, 1 рисунок, 84 літературних джерел.
Об’єкт дослідження – естетична виразність виступу танцювальних пар.
Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування і експериментальна перевірка значущості формування естетичної виразності виступу танцювальних пар як фактора підвищення їх спортивної майстерності.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
В ході дослідження були визначені провідні показники естетичної виразності спортивного бального: яскравий індивідуальний стиль; хореографічна підготовка; відповідність характеру музики і рухів; високохудожні пози, жести, міміка; артистичність і пластичність рухів; смисловий зміст поз і жестів; висока ступінь узгодженості дій партнерів.
Для оцінки естетичної виразності танцювальних доріжок та інших сполучних елементів нами були розроблені відповідні вимоги до оцінки за 5-бальною системою.
Спортсмени експериментальної групи показали перевагу над групою контролю за усіма досліджуваними показниками: індивідуальний стиль танцюристів (приріст в експериментальній групі 25,09% проти 22,37% у контрольній групі); хореографічна підготовленість (31,62% проти 17,97%); технічна підготовленість (31,60% проти 14,89%); оригінальність (36,48% проти 22,57%); артистичність і пластичність рухів (35,08% проти 20,07%); застосування незвичайних сполучних елементів (29,71% проти 13,01%); узгодженість дій партнерів (38,02% проти 22,33%).
EN : Qualification work - 57 pages, 2 tables, 1 figure, 84 literary sources.
The object of research is the aesthetic expressiveness of the performance of dance couples.
The purpose of this work is to theoretically substantiate and experimentally test the significance of the formation of aesthetic expressiveness of the performance of dance couples as a factor in improving their sports skills.
Research methods: analysis and generalization of data from scientific and methodological literature; pedagogical observation; pedagogical experiment; methods of Mathematical Statistics.
In the course of the study, the leading indicators of aesthetic expressiveness of sports ballroom were determined: bright individual style; choreographic training; compliance with the nature of music and movements; highly artistic poses, gestures, facial expressions; artistry and plasticity of movements; semantic content of poses and gestures; a high degree of consistency of partners ' actions.
To assess the aesthetic expressiveness of dance tracks and other connecting elements, we have developed appropriate requirements for evaluation using a 5-point system.
Athletes of the experimental group showed superiority over the control group in all the studied indicators: individual style of dancers (an increase in the experimental group of 25.09% vs. 22.37% in the control group); choreographic readiness (31.62% vs. 17.97%); technical readiness (31.60% vs. 14.89%); originality (36.48% vs. 22.57%); artistry and plasticity of movements (35.08% vs. 20.07%); the use of unusual connecting elements (29.71% vs. 13.01%); consistency of partners ' actions (38.02% vs. 22.33%).
