UA : Об’єкт дослідження: концепція «третього шляху» як складова внутрішньої політики Великої Британії та США.
Предмет дослідження: ідейно-інституційна еволюція Лейбористської та Демократичної партій серед. ХХ- поч. ХХІ ст., реалізація концепції «третього шляху» в соціальній політиці кабінету Т. Блера та адміністрації Б. Клінтона їх порівняльний аналіз.
Мета роботи: на основі вивчення змін ідеологічних партійних установок Лейбористської та Демократичної партій серед. ХХ – поч. ХХІ ст. зробити порівняльний аналіз впровадження «третього шляху» в соціальній політиці «нових лейбористів» та «нових демократів».
Новизна роботи і теоретичне значення: в роботі автором вперше було представлено порівняльний аналіз політики соціального реформізму британської та американської моделі «третього шляху». Продемонстровано, що соціальна політика адміністрації Б. Клінтона через консервативний тиск на досягла в повній мірі заявлених цілей. Зроблені висновки, що дають перспективу подальшим дослідженням реалізації концепції «третього шляху» у інших країнах з його позитивними та негативними наслідками, наприклад у Німеччині. Зроблені висновки відкривають перспективи подальших досліджень і вивчення проблем і перспектив реалізації концепції «третього шляху» у країнах світу, в дослідження трансформації ідеологічних установок Лейбористської партії Великої Британії.
Висновки: на сьогоднішній день накопичена значна кількість опублікованих джерел, що дозволяє провести комплексний аналіз реалізації концепції «третього шляху» у Великій Британії та США, знайти точки дотику і відмінності її впровадження у соціальній політиці держав. Концепція «третього шляху» на сьогоднішній день не має чітко визначеного поняття, а її значення пройшло відповідну еволюцію від консенсусу між більшовизмом та соціалізмом, програмою ринкового соціалізму до способу повернення соціал-демократів до влади після довгої перерви та пошуки виходу з кризи.
Лейбористська партія Великої Британії до 1997 р. пережила ідеологічну кризу, що знайшла своє вираження у формуванні неолейборизму та концепції «третього шляху» з «ідеєю суспільства співучасті», що призвело до трансформації внутрішньопартійних установок «старого лейборизму». До здобутків кабінету Т. Блера можна віднести: модернізація системи охорони здоров’я, ефективна боротьба з безробіттям, покращення інфраструктури районів (транспортна система, створення нових дитячих садочків), охорона дитинства – збільшення розміру дитячої допомоги, піклування про нормальний фізичний і психологічний розвиток дітей з неблагонадійних сімей, освітня реформа.
У перший термін президенства Б. Клінтона Демократична партія також пережила ідейну революцію, відмовившись від ліберальних підходів ролі держави в соціальній політиці. Успішними були: освітні реформи, закони про відпустки, охорона дитинства. Великим провалом вважаються нереалізовані масштабна медична реформа та не знижені податки для населення через дефіцит бюджету.
Протягом другого терміну при владі Б. Клінтон продовжував попередні реформи, а також: забезпечив значну частину дітей доступом до медичного страхування, для людей з обмеженими можливостями запроваджувались програми для працевлаштування. Уряду вдалось збалансувати бюджет, виплачувати державний борг, рівень ВВП зростав, інфляція зменшилась та трималась в рамах 1,6-3,3%, що дозволяло тримати ціни, зменшити податки та збільшити мінімальну заробітну плату. В цілому передвиборчі обіцянки Б. Клінтона в сфері соціального забезпечення були реалізовані.
Принципових відмінностей у реалізації концепції «третього шляху» між британською та американською моделлю немає. На її успіх впливає соціально-економічна ситуація, яка склалась в країні напередодні приходу «нових лейбористів» та «нових демократів» до влади. Неприйняття всіма членами Лейбористської партії концепції «третього шляху», адже вона суперечила традиційним установкам соціал-демократії та неефективність методів у подоланні наслідків Великої рецесії спричинило пошук нових ідейних установок для партії. За наступних очільників партій відбувається повернення соціал-демократів на ліві позиції.
EN : Object of study: the concept of the «third way» as part of the domestic policy of Great Britain and the United States.
Subject of research: ideological and institutional evolution of the Labor and Democratic parties middle XX- beginning XXI century, the implementation of the concept of «third way» in the social policy of the Blair cabinet and the Clinton administration, their comparative analysis.
Purpose: based on the study of changes in the ideological party attitudes of the Labor and Democratic parties, middle XX - beginning XXI century to make a comparative analysis of the introduction of the «third way» in the social policy of the «new Labor» and the «new Democrats».
The novelty of the work and the theoretical significance: in the work the author for the first time presented a comparative analysis of the policy of social reformism of the British and American model of the «third way». It has been shown that the social policy of the Clinton administration, due to conservative pressure, has not fully achieved its stated goals. Conclusions are made that give perspective to further research on the implementation of the concept of the «third way» in other countries with its positive and negative consequences, such as Germany. The conclusions open up prospects for further research and study of the problems and prospects for the implementation of the concept of the «third way» in the world, to study the transformation of ideological attitudes of the Labor Party of Great Britain.
Conclusions: to date, a significant number of published sources have been accumulated, which allows for a comprehensive analysis of the implementation of the concept of the «third way» in the UK and USA, to find common ground and differences in its implementation in social policy. The concept of the «third way» does not have a clear definition today, but its meaning has evolved from a consensus between Bolshevism and socialism, a program of market socialism to a way for the Social Democrats to return to power after a long hiatus and a way out of the crisis.
Until 1997, the British Labor Party experienced an ideological crisis, which found expression in the formation of neo-Laborism and the concept of the «third way» with the «idea of a society of complicity», which led to the transformation of intra-party attitudes of «old Labor». The achievements of T. Blair's office include: modernization of the health care system, effective fight against unemployment, improvement of district infrastructure (transport system, creation of new kindergartens), child protection - increasing the amount of child care, care for normal physical and psychological development of children from unreliable families, educational reform.
In the first term of Clinton's presidency, the Democratic Party also experienced an ideological revolution, abandoning liberal approaches to the role of the state in social policy. Successful were: educational reforms, vacation laws, child protection. The biggest failures are unrealized large-scale medical reform and not reduced taxes for the population due to the budget deficit.
During his second term in office, Clinton continued previous reforms, including: providing a significant proportion of children with access to health insurance, and introducing employment programs for people with disabilities. The government managed to balance the budget, pay off public debt, increase the level of GDP, reduce inflation and keep it within 1.6-3.3%, which allowed to keep prices, reduce taxes and increase the minimum wage. In general, Clinton's campaign promises in the field of social security have been realized.
There are no fundamental differences in the implementation of the concept of the «third way» between the British and American models. Its success is influenced by the socio-economic situation in the country on the eve of the arrival of the «new Labor» and «new Democrats» in power. The rejection by all members of the Labor Party of the concept of the «third way», as it contradicted the traditional principles of Social Democracy and the ineffectiveness of methods in overcoming the effects of the Great Recession, led to the search for new ideological attitudes for the party. Under the next party leaders, the Social Democrats are returning to the left.
