UA : Мета дослідження: теоретичний аналіз впровадження блокчейн
технології, як елемента системи електроннного врядування, у державному
управлінні.
Об’єкт дослідження: технології електронного врядування в системі
державного управління.
Предмет дослідження: блокчейн технології в системі державного
управління.
Методи дослідження. Для реалізації визначеної мети використані методи
порівняння, аналізу, синтезу та обґрунтованої теорії.
Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів
впровадження блокчейн технологій до системи державного управління.
Гіпотеза дослідження. Впровадження блокчейн технологій до системи
державного управління сприятиме підвищенню ефективності її
функціонування.
Висновки: 1. Стандартизація сфери блокчейну все ще знаходиться на
ранніх стадіях. Уряду необхідно спочатку визначити больові точки в
управлінні, а потім розглянути компроміси блокчейну як потенційного рішення
в порівнянні з іншими альтернативами.
2. Для вивчення можливих варіантів застосування електронного уряду
потрібні дрібномасштабні експерименти, щоб реалізувати потенціал і уникнути
дорогих невдач. При великомасштабному впровадженні важливо забезпечити
гнучкість – один з найважливіших критеріїв проектування систем електронного
уряду. Це вимагає сильного управління, оскільки самі характеристики
блокчейн-технологій мають вбудовані механізми, які суперечать гнучкості.
EN : The purpose of the study: theoretical analysis of the introduction of blockchain
technology as an element of e-government in state administration.
Object of research: e-government technologies in the system of state
administration.
Subject of research: blockchain technologies in the system of state
administration.
Research methods. Methods of comparison, analysis, synthesis and grounded
theory were used to achieve the goal.
The scientific novelty lies in the theoretical substantiation of the mechanisms of
introduction of blockchain technologies in the system of state administration.
Research hypothesis. The introduction of blockchain technologies in the
system of state administration will help to increase the efficiency of its operation.
Conclusions: 1. Standardization of the blockchain sector is still in its early
stages. The government needs to first identify problem issues in the governance and
then to consider blockchain trade-offs as a potential solution compared to other
alternatives.
2. To study the possible options of using e-government, small-scale
experiments are necessary to realize the potential and to avoid costly failures. In
large-scale implementation, it is important to ensure flexibility which is one of the
most important criteria for designing e-government systems. It requires strong
management, as the very characteristics of blockchain technologies have built-in
mechanisms that conflict the flexibility.
