Вогнепальна зброя козацької доби як історичне джерело

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 79 сторінок, містить 5 джерел, 97 монографій і статей. Об’єктом дослідження визначено холодну зброю українського козацтва. Предметом дослідження є інтерпретації дослідження історії та побутування вогнепальної зброї козацтва. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі вогнепальної зброї саме як джерела з історії козацтва. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше було зроблено спробу комплексного аналізу вогнепального озброєння козацтва як джерела. Теоретичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження в подальших розробках зброєзнавчої проблематики та питань сучасної української історіографії. Висновки. До XVI ст. існували такі різновиди гармат: бомбарда, тарасниця, півтарасниця, моздір, гуфниця (згодом трансформувалась у гаубицю), півгуфниця, шрубниця, півшрубниця, шротівня і фоглєр. Форми і розміри гармат залежали від їхнього призначення, оскільки дуже швидко артилерія розділилася на фортечну (використовувалась для оборони фортець) і польову (використовувалась безпосередньо на полі бою разом з піхотою для першого залпу, який нерідко вирішував долю битви). Важкі гармати використовувались під час облоги замків для пробивання й руйнування їхніх стін, підпалу міста тощо. Гармати та рушниці стали неодмінним атрибутом українського козацького війська. Козацька артилерія була постійним об'єктом піклування старшини й усього війська. Козаки сприймали свої гармати не тільки як потужну зброю, а й як військові клейноди, прикрасу війська. Зображення гармат часто трапляються у козацькій геральдиці. Гармати були жаданою здобиччю в разі перемоги і важкою втратою в разі поразки. Не меншою повагою користувались й рушниці: гаківниці, півчаки, кози, мушкети та інші (згадаймо зображення на гербі Війська Запорозького козака з рушницею). Крім європейських рушниць, серед козаків були поширені й турецькі рушниці-яничарки ("яниченки"). Останні, на відміну від масивних європейських зразків, були значно легшими, мали характерне вузьке ложе і короткий, часто шестигранний, приклад, круглий або гранчастий ствол та ударний замок азіатського типу. Окремо слід зупинитись на збройному виробництві. Постійно перебуваючи в центрі важливих воєнно-політичних подій, Україна потребувала значної кількості різноманітної зброї, що стимулювало розвиток торгівлі та власного збройного виробництва. В Україні було добре налагоджено виробництво холодної зброї високої якості. Найбільшими центрами її виробництва були Київ, Львів та інші міста. Залізо для неї виплавляли у місцевих руднях з болотної руди, поклади якої були на Київщині, Чернігівщині, Волині, в Галичині. Помітним центром виготовлення і лагодження зброї була Запорозька Січ. Виробництво вогнепальної зброї в Україні зафіксоване писемними та археологічними пам'ятками починаючи із XIV ст. Поява артилерії позитивно вплинула на розвиток ливарництва та металообробки. У 1468 р. у Львові було засновано перший ливарницький заклад — людвісарню. Вона відливала гармати, гаківниці та аркебузи. Тут випускали й іншу продукцію, зокрема дзвони. Крім Львова людвисарні було засновано у Перемишлі, Раві-Руській, Острозі. На Подніпров'ї до XVII ст. виробництво гармат не розвивалося, хоча й відомі поодинокі випадки виготовлення невеликих гармат у Запорозькій Січі. Козацька артилерія в основному поповнювалася за рахунок військових трофеїв та купівлі.

EN : Qualification work consists of 79 pages, contains 6 sources, 99 monographs and articles. The object of the study is the fire weapon of the Ukrainian Cossacks. The subject of the study is the interpretation of the study of the history and existence of fire weapon of the Cossacks. The aim of the study is a comprehensive analysis of fire weapon as a source in the history of the Cossacks. The novelty of the work of the obtained results is that for the first time an attempt was made to comprehensively analyze the fire weapon of the Cossacks as a source. The theoretical value of the work lies in the possibility of using the results of research in further development of weapons issues and issues of modern Ukrainian historiography. Conclusions. Until the XVI century. There were the following types of guns: bombard, tarasnytsia, polutarasnytsia, mozdir, gufnytsia (later transformed into a howitzer), polivhufnytsia, shrubnytsia, polushrubnytsia, shrotivnya and fogler. The shape and size of the guns depended on their purpose, as artillery was quickly divided into fortress (used to defend fortresses) and field (used directly on the battlefield with infantry for the first volley, which often decided the fate of the battle). Heavy guns were used during the siege of castles to pierce and destroy their walls, set fire to the city and more. Guns and rifles became an indispensable attribute of the Ukrainian Cossack army. Cossack artillery was a constant object of care of the officer and the whole army. The Cossacks perceived their guns not only as a powerful weapon, but also as military jewels, an ornament of the army. Images of guns are often found in Cossack heraldry. Guns were coveted prey in case of victory and heavy loss in case of defeat. Rifles were no less respected: gakovnitsy, pivchaky, goats, muskets and others (remember the image on the coat of arms of the Zaporozhian Cossack Army with a gun). In addition to European rifles, Turkish janissary rifles ("janichenki") were also common among the Cossacks. The latter, in contrast to the massive European models, were much lighter, had a characteristic narrow bed and a short, often hexagonal, butt, round or faceted barrel and a shock lock of the Asian type. We should focus on armed production. Constantly at the center of important military and political events, Ukraine needed a significant amount of various weapons, which stimulated the development of trade and its own weapons production. High-quality cold steel production was well established in Ukraine. The largest centers of its production were Kyiv, Lviv and other cities. Iron for it was smelted in local mines from bog ore, the deposits of which were in Kyiv, Chernihiv, Volyn, Galicia. Zaporizhzhya Sich was a notable center for the manufacture and repair of weapons. The production of firearms in Ukraine has been recorded in written and archeological monuments since the 14th century. The advent of artillery had a positive effect on the development of foundry and metalworking. In 1468, the first foundry was founded in Lviv - a manger. She cast cannons, hooks and harpsichords. Other products, including bells, were also produced here. In addition to Lviv, ludvysarny were founded in Przemyśl, Rava-Ruska, and Ostroh. In the Dnieper to the XVII century. production of guns did not develop, although there are isolated cases of small guns in the Zaporozhian Sich. Cossack artillery was mainly replenished through military trophies and purchases.