UA : Розглядається визначення теоретико-
методологічних засад дослідження філософії політичного вибору, яке передбачає всебічну
характеристику даного феномена. Політичний вибір у новітню добу постав об’єктом
вивчення політичної науки, яка запропонувала низку дослідницьких підходів до його сутності:
соціологічний, соціально-психологічний, раціонально-поведінковий. Проблеми філософії
політичного вибору в контексті його правової регуляції охоплюють інституційні, законодавчі,
нормативно-правові проблеми здійснення політичного вибору. Постановка завдання
дослідження полягає у комплексному та всебічному дослідженні філософії політичного вибору.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні вивчення проблеми правового супроводу
політичного вибору у дослідженнях сучасних вчених таких як: В. Бабкіна, С. Бульбенюка, Д.
Леонтьєва, В. Корнієнка, М. Михальченка, А. Абишевої, Воронкової, П. Сліпець, І. Кресіна, В.
Андрущенко, О. Корнієвський, О. Бабкіна, М. Головатий, В. Бех, Олексенко Р. та ін. Виділення
недосліджених частин загальної проблеми – потребує уваги вироблення теоретико-
методологічних засад дослідження проблеми правового супроводу політичного вибору, які
орієнтовані на всебічне забезпечення інтересів суспільства та держави. Головна мета
статті полягає у визначенні конфігурації змістовності філософії політичного вибору в
контексті його правової регуляції. Методологію дослідження складає система загально
наукових та загально доповнюючи методів дослідженнях. Використано метод системного
аналізу, дедуктивний та дедуктивний аналіз, структурно – функціональний та порівняльний
аналіз, історичний та метод спостереження, тощо. В основі дослідження представлено такі
завдання дослідження, які охоплюють інституційні, законодавчі, нормативно-правові
проблеми здійснення політичного вибору. Висновок. Якщо основою політичного устрою
держави є тоталітаризм, олігархія, то правова культура у ній буде контрольованою,
характеризуватиметься численними порушеннями прав і свобод людини. Політичний вибір у
тоталітарних системах фактично зводиться нанівець, оскільки вибори перетворюються на
інструмент реалізації панування певної політичної сили, відбуваються під жорстким
контролем партії та державних органів. Відповідно, опозиція не має жодних можливостей
для участі у виборах і вираження своїх поглядів. Це ліквідує альтернативність як необхідну
умову здійснення реального політичного вибору.
RU : Для определения конфигурации содержании философии политического выбора в
контексте его правовой регуляции прежде всего следует учитывать непосредственную связь феномена
политического выбора (и соответственно - самой процедуры выборов) с определенным типом
политической системы, существующей в государстве. Если основой политического устройства
государства является тоталитаризм, олигархия, то правовая культура в ней будет контролируемой, будет
характеризоваться многочисленными нарушениями прав и свобод человека. Политический выбор в
тоталитарных системах фактически сводится на нет, поскольку выборы превращаются в инструмент
реализации господства определенной политической силы, происходят под жестким контролем партии и
государственных органов. Соответственно, у оппозиции нет никаких возможностей для участия в
выборах и выражение своих взглядов. Это ликвидирует альтернативность как необходимое условие
осуществления реального политического выбора. Максимально возможным проявлением политического
выбора, оппозиционного по правящего режима, в тоталитарном обществе могут стать диссидентские
движения. Рассматривается определение теоретико-методологических основ исследования философии
политического выбора, которое предусматривает всестороннюю характеристику данного феномена.
Политический выбор в новейшее время появился объектом изучения политической науки, которая
предложила ряд исследовательских подходов к его сущности: социологический, социально-
психологический, рационально-поведенческий. Проблемы философии политического выбора в контексте
его правовой регуляции охватывают инстуциональные, законодательные, нормативно-правовые
проблемы осуществления политического выбора. Разница решения указанных проблем в тоталитарных,
авторитарных, демократических политических системах позволяет определять определенную
конфигурацию содержательности политического выбора в зависимости от конкретных условий.
Главными критериями такой конфигурации возникают правовая культура и правовое менталитет,
утверждение которых создает основу для функционирования институтов правового государства. Можно
утверждать, что за пределами правовой регуляции политический выбор теряет реальную
содержательность.
EN : For the determining the configuration of a content of the philosophy of political choice in the
context of its legal regulation, it is necessary first of all to take in consideration the direct connection of the
phenomenon of political choice (and accordingly the procedure of elections) with a certain type of political
system existing in the state. If the basis of the political structure of the state is totalitarianism or oligarchy, then
the legal culture in it will be controlled and characterized by numerous violations of human rights and freedoms.
The political choice in totalitarian systems is actually nullified as the elections become a tool for the realization
of the domination of a certain political force, under the strict control of the party and state bodies. Accordingly,
the opposition has no opportunity to participate in the elections and express their views. This eliminates the
alternative as a necessary condition for real political choice. The dissident movements may become the most
important manifestation of political choice, opposition to the ruling regime in a totalitarian society. The
definition of theoretical and methodological foundations of study of the philosophy of political choice which
involves a comprehensive description of this phenomenon is considered. Political choice in the modern age was
the object of studying political science, which offered a number of research approaches to its essence:
sociological, socio-psychological, rational-behavioral. Problems of the philosophy of political choice in the
context of its legal regulation cover the institutional, legislative, regulatory and legal problems of political
choice. The difference in the solution of these problems in totalitarian, authoritarian, democratic, and political
systems makes it possible to determine a certain configuration of the content of a political choice, depending on
the specific conditions. The main criteria of such configuration are the legal culture and legal mentality, the
establishment of which forms the basis for the functioning of the constitutional state institutions. One can be
affirmed that beyond the limits of legal regulation, the political choice loses the real meaning and
meaningfulness.
