Етимологія та смислові ознаки терміну «художньо-творча активність» в контексті розвитку особистості

Abstract

UA : Актуальність дослідження розглядається у площині еволюції суспільства та особистості. Суперечності між напрямками розвитку системи освіти та потребою самої особистості бути художньо-творчо активною актуалізують тему дослідження. Метою дослідження є уточнення етимології та смислових ознак терміну «художньо-творча активність» в контексті розвитку особистості. Завдання: розглянути значення терміну й систематизувати дефініції «художньо-творча активність», визначення джерел і механізмів розвитку «художньо-творча активності» особистості, що уточнюють його тезаурус. Методи дослідження:аналіз теоретико-методичних засад; узагальнення результатів визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: категорію відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет дослідження і дозволить повно і систематизовано розкрити сутність дефініції для уточнення ключового поняття. Результати визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: природна особливість особистості (А. Маслоу, К. Роджерс); здатність особистості реалізовувати природній потенціал (Е. Фром); джерело потреби особистості, що є підсвідомим інстинктом (З. Фрейд, К. Юнг); потреба у самовираженні (Д Фельдштейн); процес творчого самовираження в процесі творчої діяльності (Л. Виготський); прояв внутрішньої установки та внутрішньої мотивації (Д. Узнадзе); динамічна діяльність, динамічна сторона та момент відтворення діяльності (О. Лєонтьєв); характеристика особистості та джерело її перетворення (С. Максименко, О. Матюшкін); рушійна сила та джерело пробудження (О. Скрипченко); найвищий прояв особистості, прояву саморозвитку (О. Мєлік-Пашаєв, Я. Пономарьов); якісна та кількісна характеристика особистості (М. Боришевський); інтегративна якість особистості, що проявляється у самостійності (Г. Костюк); міра вираженності індивідуальних характеристик особистості (Л. Коган). Висновки -творчість особистості розглядається згідно трьох аспектів: як сукупність якостей особистості, в яких проявляється внутрішнє емоційне відношення суб’єкта до світу і до самого себе, його спосіб самовираження; як діяльність певного характеру, яка є проявом вищої ступені активності; активність реалізуються в процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем в діяльності і є відображенням цієї взаємодії.

EN : Urgency of the research is considered on the evolution of society and personality. The contradictions between the directions of development in the educational system and the personal need to be artistic and creative actualize the topic of our research. The purpose of the study is to clarify the etymology and semantic definition of the term «artistic and creative activity» in the context of personal development. The tasks are to consider the meaning of the term and to systematize definition of «artistic and creative activity», the definition of sources and mechanisms for the development of personal «artistic and creative activity», which clarify his thesaurus. Methods of research are analysis of theoretical and methodical principles; generalization of the individual concept definition «artistic and creative activity»: the category reflects the amount and quality of information connected with the study subject and allows complete and systematic disclosure of the definition to clarify the key concept. Results. The definitions of the personal concept «artistic and creative activity» are: natural personality (A. Maslow, C. Rogers); the individual ability to realize the natural potential (E. From); the individual source of the needs, which is subconscious instinct (Z. Freud, K. Jung); the need for self-expression (D. Feldshtein); the process of creative self-expression in the process of creative activity (L. Vygotsky); human factor and internal motivation (D. Uznadze); dynamic activity, dynamic side and moment of reproduction (O. Leontiev); personal characteristics and the source of their transformation (S. Maksymenko, O. Matiushkin); driving force and awakening of the source (O. Skrypchenko); personal development, self-development (O. Melik-Pashayev, Y. Ponomariov); qualitative and quantitative personality characteristics (M. Boryshevsky); Integrative quality of personality, which finds itself in independence (G. Kostiuk); the measure of individual characteristics (L. Kogan). Conclusions. Personal creativity is considered in accordance with the three main aspects: as a set of qualities of the individual, where we can see the reflection of the subject’s internal emotional relation to the world and to himself, his ways of expression, self expression; as activity of a certain character, which is a high-level activity; as intensity in the process of the individual interaction with the environment. Summary. The relevance of the study is considered in the context of the educational system development and the individual need to be artistically and creatively active in the process of these changes. The purpose is to clarify the etymology and semantic definitions of the term «artistic and creative activity» in the context of personality development. Methods of research: analysis for theoretical and methodical principles; generalization of the results of the definition according to the individual concept «artistic and creative activity»; systematization of the definitions to clarify the key concept and definition of its semantic features in the context of personality development. Results. Activity is a set of motives, needs and actions that ensure the formation, implementation and development of the individual. Also it is the implementation of individual actions that form the activity and help to achieve the purpose.

RU : Актуальность исследования рассматривается в плоскости эволюции общества и личности. Противоречия между направлениями развития системы образования и потребностью самой личности быть художественно-творчески активной актуализируют тему исследования. Целью исследования является уточнение этимологии и смысловых признаков термина «художественно- творческая активность» в контексте развития личности. Задачи: рассмотреть значение термина и систематизировать дефиниции «художественно-творческая активность», определить источники и механизмы развития «художественно-творческая активности» личности, уточняющие его тезаурус. Методы исследования: анализ теоретико-методических основ; обобщение результатов определения смыслового понятия «художественно-творческая активность» личности: категорию отражает объем и качество информации, которой располагает наука о предмете исследования и позволит полно и систематизировано раскрыть сущность дефиниции для уточнения ключевого понятия. Результаты определения понятия «художественно-творческая активность» личности: естественная особенность личности (А. Маслоу, К. Роджерс); способность личности реализовывать природный потенциал (Э. Фромм); источник потребности личности (подсознательный инстинкт (З. Фрейд, К. Юнг); потребность в самовыражении (Д Фельдштейн); процесс творческого самовыражения в процессе творческой деятельности (Л. Выготский); проявление внутренней установки и внутренней мотивации (Д. Узнадзе); динамическая деятельность, динамическая сторона воспроизведения деятельности (А. Леонтьев); характеристика личности и источник ее преобразования (С. Максименко, А. Матюшкин); движущая сила и источник пробуждения (А. Скрипченко); высшее проявление личности, проявления саморазвития (А. Мелик-Пашаев, Я. Пономарев); качественная и количественная характеристика личности (М. Боришевский) интегративное качество личности которое проявляется в самостоятельности (Г. Костюк) мера выраженности индивидуальных характеристик личности (Л. Коган). Выводы - творчество, в контексте развития личности, рассматривается согласно трех аспектов: как совокупность качеств личности в которых проявляется внутреннее эмоциональное отношение субъекта к миру и к самому себе, его способ самовыражения; как деятельность определенного характера, которая является проявлением высшей степени активности; активность реализуются в процессе взаимодействия личности с окружающей средой в деятельности и является отражением этого взаимодействия.