UA : Мета цієї статті – акцентувати увагу на проблемності трансляції педагогічного
досвіду, спираючись на методологію феноменологічної філософії. Будь-який досвід є
принципово незавершеним і потребує свого семантичного прояснення, але прояснення
також залишається принципово незавершеним і потребує постійної реінтерпретації. Існує
нескінченна кількість можливих семантичних інтерпретацій буття, жодна з яких не має
монополії на істинність: всі вони разом утворюють єдиний континуум семантичного поля.
Досвід складається не з фактів, він утворюється аксіологічними та інтенційними
структурами, у полі яких ці факти конституюються у певні знання. Все, що не відповідає
аксіологічним та інтенційним структурам, ігнорується свідомістю і залишається за
межами досвіду. Протенції всякого досвіду є педагогічними у тому сенсі, що він виконує
дидактичну роль. Те, що зазвичай називають педагогічним досвідом, означає семантичну
єдність змісту всякого знання, його «як» і «навіщо». Феноменальний досвід розгортається
як вільна спонтанність, як непередбачувана і незворотна трансформація всього поля
досвіду.
RU : Цель этой статьи - акцентировать внимание на проблемности трансляции
педагогического опыта, опираясь на методологию феноменологической философии. Любой
опыт является принципиально незавершенным и требует своего семантического
прояснения, но прояснение также остается принципиально незавершенным и нуждается в
постоянной реинтерпретации. Существует бесконечное количество возможных
семантических интерпретаций бытия, ни одна из которых не имеет монополии на
166
истинность: все они вместе образуют единый континуум семантического поля. Опыт
состоит не из фактов, он образуется аксиологическими и интенциональными структурами,
в поле которых эти факты конституируются в определенные знания. Все, что не
соответствует аксиологическим и интенциональным структурам, игнорируется сознанием
и остается за пределами опыта.
Протенции всякого опыта являются педагогическими в том смысле, что он
выполняет дидактическую роль. То, что обычно называют педагогическим опытом,
означает семантическое единство содержания всякого знания, его «как» и «зачем».
Феноменальный опыт разворачивается как свободная спонтанность, как непредсказуемая и
необратимая трансформация всего поля опыта.
EN :The purpose of this article it to expose problems of translating teaching experience by
turning to the methodology of phenomenological philosophy. Any experience is fundamentally
incomplete and requires a semantic clarification, however the clarification itself remains unfinished
and stays in the need of constant reinterpretation. There is an infinite number of possible semantic
interpretations of being, none of which are solely truthful: all together these interpretations form a
continous semantic field. Experience does not consist of facts, but is composed of intentional and
axiological structures, in context of which the facts constitute that or another knowledge. Anything
that does not correspond to intentional and axiological structures is ignored by consciousness and
remains beyond experience.
Protentions of any experience are pedagogical in the sense that they perform a didactic role.
What is commonly referred to as teaching experience, means a unity of the semantic content
pertaining to any knowledge, its "how" and "why." Phenomenological experience unfolds as an
unrestrained spontaneity, as unpredictable and irreversible transformation of experience as a
whole
