EN : The urgency of the research is that the simulacra of the virtual-online culture of
the information society and the conditions for its formation are analyzed. The term
"simulacrum" by J. Baudrillard is related to the virtual-online culture of the information
society, because a person uses substitutes, copies of things, and not their originals. Setting
objectives. This problem is caused by the fact that today the personality is formed in an
artificially created virtual world that distorts the personality and forms its torn and
inappropriate image. This type of society as a virtual-online one needs its interpretation and
analysis of a new conceptual-categorical apparatus. Analysis of recent research and
publications. These are works by J. Baudrillard "Simulacra and simulations" (1981), as well
as R. Simmel, R. Bart, R. Deborah, G. Bataille, G. Lacan, M. McLuhan, M. Foucault, G.
Deleuzae, J. Derrida.The questions of the philosophy of postmodernism and the theory of
simulacra of J. Baudrillard are considered in the works of such researchers: A. Gritsanov, N.
Katsuk, A. Dyakov, N. Zinchenko, N. Mankovskaya, O. Pechenkina, O. Scalatska, V. Ferroni
and others. The question of the simulacrum is considered by J. Baudrillard in a number of
works: "Symbolic Exchange and Death", "Seduction", "Simulacra and Simulation",
"Transparency of Evil" and others.The selection of unexplored parts of the general problem
is the conceptualization of the concept of "simulacrum" and its discovery in the virtual-online
information society. The basis of the research is the conceptualization of the basic patterns of
simulacra and the virtual-online culture of the information society, which is a scientific
novelty. Setting the objective - the usage of approaches, in particular, structural-synergistic
and practical synergetic methodology that makes it possible to analyze the simulacra of
postmodern as complex constuctions. Presenting main material. The analysis of formation
and development of online-virtual culture of personality which uses simulacra; the definition
of "simulacrum" is presented; an analysis was made of the fact that the game constituent has
become a dominant component of the modern virtual world, and the game itself became a
marker of the postmodern society with the performing "I"-game in the middle; the definition
of "online virtual culture" is given in the context of which "I" is implemented; the network
society is shown as a new type of culture (subculture) of virtual reality. Conclusions - the
simulacra of the virtual-online culture of the information society in the conceptual survey of
postmodernists has been formed.
UA : Актуальність дослідження в тому, що проаналізованосимулякри віртуально-
онлайнової культури інформаційного суспільства та умови його формування. Термін
Ж.Бодрійяра «симулякр» пов'язаний з віртуально-онлайновою культурою інформаційного
суспільства, тому що людина користується замінниками, копіями речей, а не їх речами.
Постановка завдання. Ця проблема викликана тим, що особистість сьогодні формується у
штучно створеному віртуальному світі, що спотворює особистість і формує її розірваний і
нецілісний образ. Даний тип суспільства як віртуально-онлайнового потребує його тлумачення
та аналізу нового понятійно-категорійного апарату. Аналіз останніх досліджень і
публікацій.Це роботи Ж. Бодрійяра «Симулякри і симуляції» (1981), а також Р. Зіммеля, Р.
Барта, Р. Дебора, Ж. Батая, Ж. Лакана, М. Маклюена, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда.
Питання філософії постмодернізму та теорії симулякрів Ж. Бодріяра розглядаються у
роботах таких дослідників: А. Грицанова, Н. Кацук, А. Дьякова, Н. Зінченко, Н.Маньковської,
О. Печенкіної, О.Скалацької, В. Ферроні та інших. Питання симулякра розглядається Ж.
Бодрійяром у низці робіт: «Символічний обмін і смерть», «Спокуса», «Симулякри і симуляція»,
«Прозорість зла» та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми –
концептуалізація поняття «симулякр» та його виявлення у віртуально-онлайновому
інформаційному суспільстві. В основі дослідження – концептуалізація базових схем
симулякрів та віртуально-онлайнової культури інформаційного суспільства, що представляє
собою наукову новизну. Постановка завдання – використання підходів, зокремаструктурно-
синергетичної та практично-синергетичної методології, що дає можливість проналізувати
симулякри постмодерну як складні констукції. Виклад основного матеріалу. Здійснено аналіз
становлення і розвитку онлайново-віртуальної культури особистості, яка користується
симулякрами; представлено визначення «симулякр»; здійснено аналіз того, що ігрова складова
стала складовою домінантою сучасного віртуального віту, а сама гра стала маркером
постмодерністського суспільства, в центрі якого перфомативне, ігрове «Я»; надано
визначення «онлайново-віртуальної культури», в контексті якої реалізується «Я»; показано,
що являє собою мережевий соціум як новий вид культури (субкультури) віртуальної
реальності. Висновки – сформовано концецпію симулякрів віртуально-онлайнової культури
інформаційного суспільства у концептуальних вимірах постмодерністів
RU : Актуальность иследования в том, что проанализированы симулякры
виртуально-онлайновой культуры информационного общества и условия их формирования.
Термин Ж.Бодрийяра «симулякр» связан с виртуально-онлайновой культурой информационного
общества, потому что человек пользуется заменителями, копиями вещей, а не их
вещами.Постановка задания. Эта проблема вызвана тем, что личность сегодня
формируется в искусственно созданном виртуальном мире, который искажает личность и
формирует ее разорванный и нецелостный образ. Данный тип общества как виртуально-
онлайнового требует его толкования и анализа нового понятийно-категориального аппарата.
Анализ последних исследований и публикаций. Это работы Ж.Бодрийяра «Симулякры и
симуляции (1981), а также Р. Зиммеля, Р.Барта, Р. Дебора, Ж.Батая, Ж. Лакана, М.
Маклюена, М. Фуко, Ж. Делеза, Ж. Даррида. Вопросы философии постмодернизма и теории
симулякров Ж. Бордрийяра рассмотрены в работах таких исследователей: А. Грицанова, Н.
Кацук, А. Дьякова, Н. Зинченко, Н. Маньковской, О. Печенкиной, О.Скалацкой, В. Феррони и
других. Вопрос симулякра рассматривается Ж. Бодрияйром в ряде работ: «Символический
обмен и смерть», «Соблазн», «Симулякры и симуляция», «Прозрачность зла» и других.
Выделение неисследованных частей общей проблемы – концептуализация понятия
«симулякр» и его выявление в виртуально-онлайновом информационном обществе. В основе
исследования – концептуализация базовых схем симулякров и виртуально-онлайновой
культуры информационного общества, что и представляет собой научную новизну.
Постановка задания – использование подходов, в частности структурно-синергетичской и
практически-синергетической методологии, которая дает возмрожности проанализировать
симулякры постмодерна как сложные конструкции. Изложение основного материала.
Осуществлен анализ становления и развития онлайново-виртуальной культуры личности,
которая пользуется симулякрами; представлено определение «симулякр»; осущетслвен анализ
того, что игровая составляющая становится составной доминантой современного
виртуального мира, а сама игра становится маркером постмодернистского общества, в
центре которого перфомативное, игровое «Я»; представлено определение «онлайново-
виртуальной» культуры, в контексте которой реализуется «Я»; проанализировано, что
представляет собой сетевой социум как новый вид культуры (субкультуры) виртуальной
реальности. Выводы – сформирована концепция симулякров виртуально-онлайновой культуры
информационного общества в концептуальных измерениях постмодернистов.
