UA : Кваліфікаційна робота складається з 59 сторінок, містить 13 джерел, 50 позицій літератури.
Ключові поняття: Геноцид, політика пам'яті, історична пам'ять, імперія, конфліктологія, елемент пам'яті.
Об’єкт дослідження: внутрішня та зовнішня політика Османської імперії.
Предмет дослідження: історична пам'ять щодо геноциду вірмен
Мета роботи: полягає у розкритті особливостей дослідження геноцида вірменського народа, та вплив досліджень на історичну пам'ять
Новизна роботи і теоретичне значення: полягає у спробі максимально об'єктивно, визначити причини подій 1915 року. Так само головною метою є – аналіз наукової діяльності навколо даного питання. Виявити історичну пам'ять, як у Вірменії так і в Туреччині.
Дана наукова робота була пророблена максимально об'єктивно з використанням загальних історичних методів та з допомогою різних джерел, особливо турецьких та вірменських. Поставлені засади, на нашу думку, були виконані. Наукова праця була розділена на 3 розділи, кожен з яких доповнює один одного.
У ході проробленої праці ми підкреслюємо актуальність даної теми, визначаємо, що Туреччина гостро відповідає на кожну промову щодо геноциду вірмен. Це показує її небайдужість до цього питання навіть через 100 років. Кількість промов великих країн тільки збільшується. А саме вірменське питання здобуває інтерес дослідників навколо себе.
Ми проаналізували підхід вчених та їх головні цілі в своїх працях, які були детально розглянуті в цій роботі, виділили тенденцію написання, яка притаманна для кожного періоду. Таким чином, ми побачили стан дослідження. У ході аналізу було виявлено характерні проблеми для кожного з періодів. Для об'єктивного аналізу агресії зі сторони Туреччини була детально та проаналізована описана агресія зі сторони вірмен. В ході роботи детальніше були опрацьовані джерела з даної теми, по-перше їх дуже багато, а по друге їх вивченням присвячено більше ста років, на мою думку, відсоток наукової об'єктивності – великий. Також слід зазначити, що дослідження опрацьовані різними методами.
Таким чином за допомогою методів дослідження, які використовувались у даній праці, можна детально зробити аналіз джерельної бази.
Другий розділ присвячений передумовам, етапам та наслідкам подій 1915 року. Тому озброєні конфлікти, зі сторони турків, можна пояснити активним проявам, політики пантюркізму.
Як вже було написано раніше, події 1915 року, були великою крапкою, довгого конфлікту. Знайшовся дуже чудовий шанс, оголосити Джихад, і підключити релігійні думки проти вірмен. В етапах чітко визначена послідовність.
Третій розділ присвячено політиці пам'яті та історично-правовим аспектам. Описані та в подальшому порівняні між собою: Промови політиків, міжнародна правова оцінка, прийняті рішення.
Отже, велика кількість держав визнають, що геноцид був та ухвалюють резолюції щодо цього питання, але і звісно є держави, які не визнають геноцид з різних причин. Також значна частина держав дотримується нейтралітету, тим самим це доказує актуальність даного питання у сучасному світі, тому що остаточного рішення щодо подій 1915 року-немає.
EN : The qualification work consists of 59 pages, contains 13 sources, 50 titles of literature.
Key words: Genocide, politics of memory, historical memory, empire, conflictology, element of memory.
Object of research: internal and external policy of the Ottoman Empire.
Research subject: historical memory of the Armenian genocide
The purpose of the work: to reveal the peculiarities of the study of the genocide of the Armenian people, and the impact of research on historical memory
The novelty of the work and its theoretical significance: it consists in an attempt to determine the causes of the events of 1915 as objectively as possible. Also the main goal is the analysis of scientific activity around this issue. To research the historical memory, both in Armenia and in Turkey.
This scientific work was done as objectively as possible using general historical methods and with the help of various sources, especially Turkish and Armenian. In our opinion, the established principles have been fulfilled. The scientific work was divided into 3 sections, each of which complements each other.
In the course of the work done, we emphasize the relevance of this topic, we note that Turkey reacts sharply to every speech about the Armenian genocide. This shows her concern for this problem even after 100 years. The number of performances of large countries is only increasing. And it is the Armenian issue that arouses the interest of researchers around it.
We analyzed the approach of scientists and their main goals in their writings, which are discussed in detail in this work, highlighted the tendency of writing that is inherent in each period. Thus we saw the state of research. In the course of the analysis, problems typical for each of the periods were identified. For an objective analysis of the aggression by Turkey, the described aggression by the Armenians was analyzed in detail. In the course of the work, the sources on this topic were worked out in more detail, firstly, there are a lot of them, and secondly, more than a hundred years have been devoted to their study, in my opinion, the percentage of scientific objectivity is high. It should also be noted that the research was conducted using different methods.
Thus, with the help of the research methods used in this work, it is possible to carry out a detailed analysis of the source base.
The second section is devoted to the prerequisites, stages and consequences of the events of 1915. Therefore, armed conflicts on the part of the Turks can be explained by the active manifestations of the Pan-Turkism policy.
As we wrote earlier, the events of 1915 became an important point of the long conflict. There was a very good chance to declare jihad and connect religious views against Armenians. The stages have a clearly defined sequence.
The third section is devoted to the politics of memory and historical and legal aspects. Described and subsequently compared among themselves: speeches of politicians, international legal assessment, decisions made.
So, a large number of states recognize that there was a genocide and adopt resolutions on this issue, but of course there are states that do not recognize the genocide for various reasons. Likewise , a significant part of the states adheres to neutrality, thereby proving the relevance of this issue in the modern world, because there is no final solution to the events of 1915.
