Вплив батьківсько-дитячих відносин на емоційне благополуччя дошкільника

Abstract

UA : Робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць, 8 рисунків, 6 додатків. Перелік посилань включає 44 джерела. Об’єкт дослідження – емоційне благополуччя. Дошкільний період є унікальною, неповторною фазою емоційного розвитку людської особистості. Емоційне благополуччя дошкільника – важливий складник його психічного розвитку та успішної соціалізації. Воно закладається у дошкільному віці та є ключовою умовою для здорового зростання дитини. Емоційне благополуччя формується завдяки задоволенню основних потреб у безпеці, любові та приналежності, повазі, самовираженні та спілкуванні. Це виявляється у радісному настрої та посмішці, що свідчать про відкритість і спокій. Дитина легко спілкується та грається, проявляючи своє зацікавлення. Батьківське виховання має величезний вплив на розвиток особистості дитини і може сприяти її гармонійному зростанню або спровокувати виникнення невротичних реакцій. Якість відносин між батьками та дітьми визначає рівень емоційного комфорту, саморегуляцію та здатність до спілкування з навколишнім середовищем. Правильне виховання підтримує емоційну стабільність, тоді як відсутність спілкування або надмірний контроль можуть викликати тривогу. Проблемні взаємини в сім'ї можуть утруднити самовираження дитини і її адаптацію. До проблеми емоційного благополуччя звертаються майже усі автори, що займаються дослідженням емоцій. На сьогодні проблема емоційного благополуччя особистості найбільш детально вивчається за двома науковими направленнями: соціально-психологічному та психофізіологічному. Особливо актуальним є вивчення взаємодії батьків з дітьми у дошкільному віці, оскільки саме на цьому етапі формуються основні емоційні і соціальні навички. Дошкільники дуже чутливі до реакцій та ставлення батьків, що впливає на їхнє сприйняття світу та власної цінності. Наукова новизна полягає у поглибленні наукових уявлень про детермінанти емоційного благополуччя дошкільників через вивчення взаємозв’язку між якістю батьківсько-дитячих відносин та емоційним станом дитини у соціально-груповому середовищі дошкільного закладу.

EN : The work is presented on 76 pages of printed text, contains 10 tables, 8 figures, 6 appendices. The list of references includes 44 sources. The object of the study is emotional well-being. The preschool period is a unique, unrepeatable phase of the emotional development of the human personality. The emotional well-being of a preschooler is an important component of his mental development and successful socialization. It is laid in preschool age and is a key condition for the healthy growth of a child. Emotional well-being is formed due to the satisfaction of the basic needs for security, love and belonging, respect, self-expression and communication. This is manifested in a joyful mood and smile, which indicate openness and calmness. The child easily communicates and plays, showing his interest. Parental upbringing has a huge impact on the development of the child's personality and can contribute to its harmonious growth or provoke the emergence of neurotic reactions. The quality of the relationship between parents and children determines the level of emotional comfort, self-regulation and the ability to communicate with the environment. Proper upbringing supports emotional stability, while the lack of communication or excessive control can cause anxiety. Problematic relationships in the family can make it difficult for a child to express himself and adapt. Almost all authors involved in the study of emotions address the problem of emotional well-being. Today, the problem of emotional well-being of an individual is studied in most detail in two scientific directions: socio-psychological and psychophysiological. The study of the interaction of parents with children in preschool age is especially relevant, since it is at this stage that the basic emotional and social skills are formed. Preschoolers are very sensitive to the reactions and attitudes of their parents, which affects their perception of the world and their own values. The scientific novelty lies in deepening scientific ideas about the determinants of the emotional well-being of preschoolers through the study of the relationship between the quality of parent-child relationships and the emotional state of the child in the social and group environment of a preschool institution.