Саспенс як елемент кінопоетики в новелі В. Ґабора «Телеграма»

Abstract

UA : Статтю присвячено аналізу мотиву дощу як композиційного прийому, що є засобом створення атмосфери саспенсу в новелі В. Ґабора «Телеграма». Актуальність дослідження визначається необхідністю застосування інтермедіальних стратегій прочитання тексту при вивченні творчості В. Ґабора, що сприятиме врахуванню внутрішньотекстової взаємодії художнього коду літератури з кодами інших видів мистецтв. Одним із виявів такої взаємодії є феномен літературної кінематографічності, представлений прийомом саспенсу. У статті наголошено, що в художньому тексті відчуття наростаючого жаху, тривоги, інтересу створюється, з-поміж іншого, за допомогою штучного відтягування очікуваної розв’язки. У дослідженні використані теоретичні положення О. Божко, згідно з якими наративна напруженість створюється стратегічною неповнотою, котра викликає зацікавленість, і стратегічним відкладанням, що спричиняє стан тривоги читача. Створення оповідної напруги в аналізованому творі пов’язане з мотивом дощу. Занепокоєння персонажів підсилюється кількаразовим безпосереднім зображенням стихії, введенням риторичних питань, що підкреслюють незадоволення людей погодними умовами, та спогадами про минулорічну погожу осінь. Адаптація саспенсу як прийому кінопоетики служить увиразненню основних психологічних конфліктів твору. Згущення проявів негоди аж до апокаліптичних виявів підсилює наростання збудження, невизначеності й тривоги персонажів, увиразнює їх конфліктність та релігійну конформність. Засоби створення саспенсу в кіно та літературі не є синонімічними, але розуміння механізмів створення атмосфери напруги в новелі В. Ґабора «Телеграма» сприяє глибшому осягненню її змісту та можливостей впливу на психіку читача. Стаття може становити інтерес для студентів філологічних спеціальностей, аспірантів, професійних філологів.