Медіаграмотність як складова сучасної політичної культури

Abstract

UA : У нашому сучасному світі, який перебуває у так званому інформаційному вибуху, кожен з нас щодня стикається з безкінечним потоком новин, соціальними медіа, рекламою та різними політичними повідомленнями. Ця вся інформація, яку отримує людина, не лише формує наші щоденні рішення, а й впливає на те, як ми сприймаємо владу, виборчі кампанії та навіть національну ідентичність. У цьому контексті медіаграмотність – це здатність аналізувати, оцінювати та критично осмислювати інформацію – перетворюється на життєво важливий навик. Вона стає тим самим фільтром, який допомагає відрізнити правду від маніпуляцій, факт від пропаганди, а об’єктивну аналітику – від емоційного тролінгу. Ця робота досліджує, як саме медіаграмотність впливає на політичну культуру суспільства, стаючи основою для свідомої громадянської участі та стабільності демократичних інституцій. Абсолютно всі інформаційні технології за останні десятиліття кардинально змінили правила гри: соціальні мережі, боти, алгоритми рекомендацій та фейки перетворили медіапростір на арену постійної боротьби за увагу користувачів. В Україні, де інформаційні війни стали частиною гібридної агресії, медіаграмотність перетворюється на питання національної безпеки. Коли тисячі фейкових новин про війну на Донбасі або пандемію COVID-19 заповнюють інтернет, здатність громадян до самостійного аналізу стає може стати щитом для суспільної свідомості. У сучасному інформаційному суспільстві, де щоденно зростає потік новин, соціальних медіа, реклами та політичних повідомлень, медіаграмотність стає ключовим інструментом не лише для захисту від дезінформації, а й для активізації політичної участі. Люди, які вміють критично аналізувати інформацію, частіше беруть участь у виборах, долучаються до обговорення законопроєктів та підтримують громадські ініціативи. Наприклад, у країнах із розвиненою медіаосвітою, таких як Фінляндія та Швеція, де медіаграмотність є

частиною шкільних програм, спостерігається високий рівень довіри до ЗМІ та політичної активності молоді. Водночас в Україні, за даними Інституту масової інформації (2022), лише 35% населення регулярно перевіряє джерела новин, що обмежує ефективність громадянського контролю за владою та знижує політичну залученість. Отже, проблемна ситуація полягає у дослідженні взаємозв’язку рівня медіаграмотності та ступеня участі індивіда у політичному процесі.

EN : In our modern world, which is in the so-called information explosion, each of us is daily confronted with an endless stream of news, social media, advertising and various political messages. All this information that a person receives not only shapes our daily decisions, but also affects how we perceive government, election campaigns and even national identity. In this context, media literacy – the ability to analyze, evaluate and critically interpret information – turns into a vital skill. It becomes the very filter that helps to distinguish truth from manipulation, fact from propaganda, and objective analytics from emotional trolling. This work explores how media literacy affects the political culture of society, becoming the basis for conscious civic participation and the stability of democratic institutions. Absolutely all information technologies have radically changed the rules of the game in recent decades: social networks, bots, recommendation algorithms and fakes have turned the media space into an arena of constant struggle for users' attention. In Ukraine, where information wars have become part of hybrid aggression, media literacy is becoming a matter of national security. When thousands of fake news stories about the war in Donbas or the COVID-19 pandemic fill the Internet, citizens' ability to independently analyze can become a shield for public consciousness. In a modern information society, where the flow of news, social media, advertising and political messages is growing daily, media literacy is becoming a key tool not only for protection against disinformation, but also for activating political participation. People who are able to critically analyze information are more likely to participate in elections, participate in the discussion of draft laws and support public initiatives. For example, in countries with developed media education, such as Finland and Sweden, where media literacy is part of school curricula, there is a high level of trust in the media and political activity of young people. At the same time, in Ukraine, according to the Institute of Mass Information (2022), only 35% of the population regularly checks news sources, which limits the effectiveness of civil control over government and reduces political involvement. Therefore, the problematic situation is to study the relationship between the level of media literacy and the degree of individual participation in the political process.