Лінгвопрагматичні особливості мовних портретів героїв англомовних опер

Abstract

UA : Дипломна робота: 67 сторінок, 52 джерела. Об’єкт дослідження: мовні портрети персонажів англомовних опер у межах музично-сценічного дискурсу. Мета роботи: виявлення та аналіз лінгвопрагматичних характеристик мовних портретів героїв англомовних опер шляхом дослідження лексичних, синтаксичних, стилістичних і прагматичних засобів, що формують художній образ персонажа у взаємодії з музикою та сценічною інтерпретацією. Теоретико-методологічні засади: положення сучасної лінгвістики, лінгвопрагматики, теорії дискурсу та мовного портрета; наукові праці в галузі аналізу художнього й музично-сценічного тексту. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні лінгвопрагматичного, структурно-семантичного, контекстуального та порівняльного аналізів мовних одиниць, використаних у лібрето англомовних опер. Отримані результати: встановлено, що мовні портрети героїв англомовних опер формуються як багаторівнева система, у якій лексичні, синтаксичні та стилістичні засоби тісно пов’язані з прагматичними інтенціями персонажів і музичною драматургією твору. З’ясовано, що мовлення героїв відображає їхній соціальний статус, роль у драматургічному конфлікті, емоційний стан та комунікативні стратегії. Виявлено відмінності у прагматичних моделях мовлення персонажів залежно від жанрових особливостей опери, гендерних характеристик і сценічної ситуації. Доведено, що поєднання мовного тексту з музикою підсилює прагматичний потенціал висловлювань та сприяє глибшому розкриттю художнього образу оперного героя.

EN : This master’s thesis explores linguistic and pragmatic features of speech portraits in English-language operas within musical and theatrical discourse. It examines how lexical, syntactic, stylistic, and pragmatic choices shape characters’ artistic images in interaction with music and stage performance. Using pragmatic, structural-semantic, contextual, and comparative methods, the study treats the libretto as part of a complex semiotic system. Findings show that speech portraits are multi-level structures reflecting communicative intentions, social roles, emotions, and dramatic positions. Lexical choices convey values and emotion, while syntactic features like short utterances, repetitions, and rhetorical questions enhance dramatic tension. A comparative analysis of John Claggart (“Billy Budd”) and Miranda (“The Tempest”) illustrates contrasts in speech patterns shaped by gender, social status, and dramatic function. The research confirms that operatic speech portraits are dynamic, formed through the interaction of text, music, and performance, highlighting the value of a pragmatically oriented approach for linguistics, musicology, theatre studies, and philology.