Соціолінгвістичні особливості сучасного франкомовного молодіжного мовлення

Abstract

UA : Дипломна робота – 88 стор., 62 джерела, 6 додатків Об’єкт дослідження: франкомовне молодіжне мовлення як соціолінгвістичне явище. Мета роботи: проаналізувати соціолінгвістичні характеристики франкомовного молодіжного мовлення та виявити чинники, що впливають на його формування та розвиток. Теоретико-методологічні засади: ключові положення соціолінгвістики, розроблені В. Лабовим, Д. Гаймсом, П. Екерт, С. Чешір, Л.-Ж. Калве, Б.Пі та ін.; визначення поняття «покоління», «молодь», «молодіжне мовлення»; порівняльний аналіз молодіжного мовлення у різних соціальних та вікових групах; метод контент-аналізу мовлення молоді у соц. мережах, блогах, відео. Отримані результати: «молодь» у сучасній науці розглядається як перехідна соціально-демографічна група між дитинством і дорослістю (приблизно 17–30 років), що характеризується формуванням ідентичності та активною соціальною участю. Інтернет-дискурс вирізняється віртуальністю, дистанційністю та технічною опосередкованістю, поєднуючи риси різних типів комунікації та форм подання інформації. У франкомовному молодіжному мовленні переважають арго, верлан, англіцизми, іншомовні запозичення, жаргон, абревіатури та апокопи. Мовні особливості виконують функцію соціальних маркерів — віку, професії, культурної відкритості, політичної позиції та середовища мовця. Текстові повідомлення спрощуються задля економії мовних засобів і наближаються до розмовного стилю через емоційні засоби вираження. Відеоблоги демонструють найбільшу емоційну експресивність і стратегічність мовлення, а вибір форм комунікації залежить від віку та сфери діяльності мовців.

FR : Le sujet de notre recherche est le parler des jeunes francophones comme le phénomène sociolinguistique. L’objet d’étude est défini par les caractéristiques sociolinguistiques du parler des jeunes francophones et par les facteurs qui influencent sa formation et son développement. L’objectif est d’analyser ces caractéristiques sociolinguistiques ainsi que d’identifier les éléments qui participent à l’évolution du parler des jeunes, en se concentrant notamment sur les discours présents sur les réseaux sociaux, les blogs et les vidéos. La «jeunesse» est définie dans la science contemporaine comme une phase socio-démographique transitoire entre l’enfance et l’âge adulte, caractérisée par la formation de l’identité, l’autonomie et la vie sociale active, ainsi que par des valeurs et des comportements spécifiques, correspondant à une tranche d’âge de 17 à 30 ans. Le discours sur Internet se distingue par sa virtualité et sa médiation technique, ainsi que par la combinaison de caractéristiques de différents types de discours et modes de transmission de l’information (audio, vidéo, format textuel). Le parler des jeunes francophones se caractérise par l’usage prédominant de l’argot, du verlan, des anglicismes, des emprunts étrangers, du jargon, des abréviations et des apocopes. Ce parler agit comme un marqueur social reflétant l’âge, la profession, l’ouverture culturelle, la position politique et l’environnement sociale et historique du locuteur. Les messages textuels sont souvent simplifiés, économisant les moyens linguistiques et se rapprochant du style oral grâce à des procédés expressifs émotionnels. Les vidéoblogs illustrent un haut niveau d’expressivité émotionnelle et une stratégie langagière développée. Le choix des formes de communication varie selon l’âge et le domaine d’activité des locuteurs.