Корекція проявів логоневрозу у військовослужбовців після посттравматичного стресового розладу

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота: 77 с., 56 джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості корекції логоневрозу у військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом та визначити основні напрями роботи в межах логопедичної і психокорекційної допомоги. Об'єкт дослідження: мовленнєва діяльність військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Предмет: особливості корекції логоневрозу у військовослужбовців після ПТСР. Методи дослідження: аналіз наукової літератури для вивчення та систематизації сучасних підходів до трактування понять «логоневроз», «посттравматичний стресовий розлад» і «психотравматичний досвід», а також до виявлення нейропсихологічних і психолінгвістичних механізмів мовленнєвих порушень у військовослужбовців. Узагальнення використано для визначення ключових тенденцій у вивченні взаємозв’язку між ПТСР та логоневрозом і окреслення ефективних напрямів логопедичної та психокорекційної роботи. Класифікація та систематизація дали змогу впорядкувати форми прояву логоневрозу, принципи та методи корекції. Порівняльний аналіз застосовано для зіставлення різних теоретичних і практичних підходів до роботи з дорослими, які мають порушення плавності мовлення, з метою визначення оптимальних методів підтримки військовослужбовців із ПТСР. Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні наукового розуміння механізмів взаємодії посттравматичного стресового розладу та логоневрозу у військовослужбовців, що дає змогу розширити уявлення про логоневроз як комплексний психолінгвістичний і нейропсихологічний феномен. Робота уточнює та систематизує наукові підходи до трактування психотравматичного заїкання, визначає його специфічні механізми, принципи та методологічні основи корекції. Практичне значення дослідження полягає у розробленні методично обґрунтованих рекомендацій щодо логопедичної та психокорекційної допомоги військовослужбовцям із логоневрозом на тлі ПТСР, які можуть бути безпосередньо впроваджені у роботу логопедів, психологів, реабілітологів і фахівців центрів підтримки ветеранів. Запропоновані принципи, методи й прийоми корекції забезпечують можливість формування індивідуальних програм реабілітації, враховуючи особливості психотравматичного досвіду та нейрофізіологічні зміни. Галузь використання: заклади та установи системи медико-психологічної та логопедичної реабілітації військовослужбовців і ветеранів, діяльність центрів психосоціальної підтримки, реабілітаційних установ, військових госпіталів, центрів психологічної допомоги, що працюють з дорослими.

EN : The qualification work consists of an introduction, 2 parts, findings, a list of references (53 items, 4 of them in a foreign language). The qualification work volume is 77 pages long, 69 of them – main text. The relevance of the research topic is determined by the increasing number of children with speech impairments in inclusive primary school classes and the necessity of their successful adaptation and socialization. The formation of socio-communicative skills is an important condition for the full development, learning, and interaction of such children with peers and adults, especially under martial law, which has exacerbated psycho-emotional and speech difficulties in students. The aim of the research is to theoretically substantiate the content, forms, and methods of forming socio-communicative skills in children with speech impairments in primary schools with inclusive classes. The object of the research is the process of forming socio-communicative skills in children with speech impairments. The subject of the research is the content, forms, and methods of forming socio communicative skills in children with speech impairments in primary schools with inclusive classes. The tasks of the qualification work: 1) to investigate the essence of the concept and structure of socio communicative skills in psychological and pedagogical literature; 2) to determine the peculiarities of speech development in primary school children; 3) to identify conditions and factors influencing the formation of socio communicative competence in an inclusive educational environment; 4) to examine the inclusive educational environment as a space for social interaction and communication development; 5) to determine methodological approaches, tools, and technologies for developing socio-communicative skills in children with speech impairments. Chapter 1 “Theoretical Foundations of Forming Socio-Communicative Skills in Children with Speech Impairments” presents the results of the analysis of scientific and theoretical approaches to the concept and structure of socio-communicative skills in psychological and pedagogical literature; typical speech impairments in primary school children are identified; conditions and factors influencing the formation of socio communicative competence in an inclusive educational environment are highlighted. In Chapter 2 “Pedagogical Conditions for Forming Socio-Communicative Skills in Inclusive Primary School Classes” the inclusive educational environment is analyzed as a space for social interaction and communication development; the role of pedagogical staff and the psychological and pedagogical support team in forming socio-communicative skills is elucidated; methodological approaches, tools, and technologies for developing socio-communicative skills in children with speech impairments are determined.