Соціальні практики публічного аудиту викриття корупції в Україні

Abstract

UA : Робота складається з 71 сторінки, 82 позицій у списку літератури, 4 додатків. Публічний аудит – це незалежна експертно-аналітична діяльність, спрямована на оцінювання законності, ефективності, результативності та суспільної значущості діяльності органів публічної влади й використання суспільних ресурсів, яка здійснюється в інтересах громадянського суспільства та покликана забезпечувати прозорість, підзвітність і вдосконалення процесів публічного управління. Викриття корупції – це соціально-інституційна та комунікативна практика виявлення, фіксації, аналітичного обґрунтування й оприлюднення інформації про корупційні або пов’язані з корупцією дії, ризики чи схеми, що здійснюється громадянами, викривачами, інститутами громадянського суспільства, аудиторами, контролюючими органами або цифровими аналітичними системами з метою перетворення прихованого корупційного факту на предмет публічного визнання, правової оцінки та інституційного реагування.

EN : The work consists of 71 pages, 82 references, 4 appendices. Public audit is an independent expert and analytical activity aimed at assessing the legality, efficiency, effectiveness and social significance of the activities of public authorities and the use of public resources, which is carried out in the interests of civil society and is designed to ensure transparency, accountability and improvement of public administration processes. Corruption exposure is a social, institutional and communicative practice of identifying, recording, analytically justifying and publishing information about corrupt or corruption-related actions, risks or schemes carried out by citizens, whistleblowers, civil society institutions, auditors, supervisory authorities or digital analytical systems in order to transform a hidden corruption fact into a subject of public recognition, legal assessment and institutional response.