Метафора як частина комунікативних стратегій англійськомовних політиків

Abstract

UA : Дипломна робота – 60 сторінок, 51 джерело. Об’єкт дослідження: комунікативні стратегії англомовних політиків, у межах яких метафора виступає як ефективний інструмент впливу на аудиторію та формування політичних наративів. Мета роботи: вивчення ролі метафори як комунікативної стратегії, в промовах англомовних політиків, визначення її когнітивного аспекту і прагматичних функцій у політичному дискурсі, а також дослідження її впливу на формування політичних наративів. Теоретико-методологічні засади: положення теорії метафор у лінгвістиці (Ф. Ніцше, М. Блек, Дж. Лакофф та М.Джонсон, Дж. Чартеріс-Блек), теорія прагматики (Дж. Вершурен, Г. П. Ґрайс, Д.Спербер, Д. Вілсон) метод MIP (Pragglejaz Group), прагматичні дослідження(Я. Босман). Отримані результати: У результаті дослідження встановлено, що метафора є ключовим механізмом у формуванні комунікативних стратегій англомовних політиків. Вона виконує ряд прагматичних функції, сприяючи спрощенню складних концепцій та ефективному впливу на аудиторію. Застосування класифікації Лакоффа і Джонсона дозволило визначити три основні типи метафор — орієнтаційні, онтологічні та структурні, які структурно впливають на політичні послання. Розроблений метод ідентифікації метафоричного джерела підтвердив, що використання певних доменів залежить від культурного контексту. Виявлено, що метафори формують ідеологічні рамки, адаптують складні ідеї до сприйняття аудиторії, маніпулюють емоціями та сприйняттям. Отримані результати демонструють перспективи для міжкультурних досліджень і вивчення метафор у цифрових медіа, особливо в контексті політичного дискурсу.

EN : The object of this research is the communicative strategies employed by English-speaking politicians, where metaphor serves as a powerful tool for influencing audiences and shaping political narratives. The aim of the study is to explore the role of metaphor as a communicative strategy in political speeches by English-speaking politicians. It seeks to identify its cognitive aspects, pragmatic functions, and its influence on the construction of political narratives. The research draws on key theories of metaphors in linguistics (F. Nietzsche, M. Black, J. Lakoff and M. Johnson, J. Charteris-Black), pragmatics theory (J. Verschueren, H. P. Grice, D. Sperber, and D. Wilson), the Metaphor Identification Procedure (MIP) by the Pragglejaz Group, and pragmatic studies (J. Bosman). The study established that metaphor is a central mechanism in shaping the communicative strategies of English-speaking politicians. It serves a variety of pragmatic functions, simplifying complex concepts and effectively influencing the audience. Based on Lakoff and Johnson's classification, three main types of metaphors were identified—orientational, ontological, and structural—that structurally shape political messages. The application of the MIP method demonstrated that the selection of metaphorical domains is influenced by cultural contexts. The study found that metaphors play a crucial role in shaping ideological frameworks, adapting complex ideas to the audience’s level of understanding, and manipulating emotions and perceptions. The study highlight opportunities for further intercultural studies and the analysis of metaphors in digital media, particularly within the realm of political discourse.