Арт-терапевтичні методи як інструмент соціальної адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб в освітньому середовищі

Abstract

UA : Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та практичне підтвердження ефективності арт-терапевтичних методів у процесі соціальної адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб у сучасному освітньому середовищі. Об’єкт дослідження: процес соціальної адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб в освітньому середовищі. Предмет дослідження: арт-терапевтичні методи як засіб психоемоційної підтримки та інтеграції дітей у нове освітнє середовище. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, спостереження, анкетування, проективні малюнкові методики, а також формувальний експеримент. Гіпотеза: якщо у процесі соціальної адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб в освітньому середовищі застосовувати арт-терапевтичні методи (малювання, музикотерапію, драматерапію тощо), то це сприятиме зниженню рівня тривожності, покращенню емоційного стану та формуванню позитивних соціальних взаємозв’язків, що, в свою чергу, підвищить рівень їх соціальної адаптації. Висновки: 1. Арт-терапевтичні методи є дієвим інструментом зниження тривожності та відновлення емоційної рівноваги дітей ВПО. 2. Участь у творчих групових заняттях сприяє розвитку комунікативності та адаптивності. 3.Авторська програма, апробована у Богуславському ліцеї, може використовуватися в практиці соціальних та психологічних служб закладів освіти.

EN : The aim of the research is to theoretically substantiate and empirically verify the effectiveness of art-therapy methods in the process of social adaptation of internally displaced children within the modern educational environment. The study identifies which creative techniques contribute to reducing anxiety, stabilising emotional states, and improving social interaction among children who have experienced forced displacement. The object of the research is the process of social adaptation of IDP children The subject of the research is art-therapy methods as a tool for emotional support and integration of children into a new educational environment. The methodological basis includes analysis of scientific literature, observation, questionnaires, projective drawing techniques, and a formative experiment Hypothesis: if art-therapeutic methods (drawing, music therapy, drama therapy, etc.) are applied in the process of social adaptation of internally displaced children within the educational environment, this will contribute to a reduction in anxiety levels, improvement of emotional well-being, and the formation of positive social relationships, which in turn will enhance their overall level of social adaptation. Conclusions: 1. Art-therapeutic methods are an effective tool for reducing anxiety and restoring emotional balance in internally displaced children. 2. Participation in creative group activities promotes the development of communicative skills and adaptive capacities. 3. The author’s program, tested and implemented at Bohuslav Lyceum, can be effectively used in the practice of social and psychological services of educational institutions.