Лінгвостилістичні особливості німецького побутового анекдоту професійної тематики

Abstract

UA : Дипломна робота – 75 стор., 74 джерела. Об’єктом дослідження у нашій роботі виступають німецькомовні анекдоти, у яких відображено образи професій та взаємодію суспільства з носіями цих ролей. Предметом аналізу є мовні механізми, через які формується комічне представлення професійних персонажів. Мета роботи полягає у з’ясуванні ролі мовних засобів у формуванні та відтворенні стереотипних образів представників окремих професій - зокрема поліцейського, юриста, політика, лікаря, програміста та викладача - у німецькомовному побутовому гумористичному дискурсі. Теоретичне підґрунтя дослідження сформовано на основі праць українських і зарубіжних науковців, що вивчають природу комічного (М. Бахтін, І. Сніховська) та лінгвокультурні аспекти гумору (О. Белова, Е. Бартмінський). Для пояснення професійних образів враховано підходи до інтерпретації стереотипів, їхнього культурного походження та ролі у комунікації (В. Карасик, В. Химик). Окрему увагу приділено роботам, які описують механізми мовної гри, каламбуру та особливості когнітивного сприйняття жартів (Behaghel, Nilsen). Важливо, що у цих дослідженнях гумор розглядається не як розвага, а як спосіб відтворення соціального досвіду і прихованих цінностей. Також використано студії, присвячені німецькомовному анекдоту і професійним стереотипам (Вассай, Баландіна, Линчак), що створює методологічну основу для аналізу мовних засобів побудови комічного образу професій у німецьких текстах. Ці теоретичні положення дозволяють поєднати структурний аналіз анекдоту із культурною інтерпретацією сміху, що важливо для подальшого дослідження. У результаті встановлено, що образи представників згаданих професій мають виразну лінгвокультурну маркованість. Вони відтворюють як оцінні уявлення суспільства, так і механізми комічного реагування. Більшість виявлених характеристик має іронічну або критичну тональність. Гумористичний ефект у німецьких анекдотах виникає через співпрацю кількох чинників: тематичної рамки, оцінного спрямування, зіткнення норми та реальності, а також мовної гри, що включає каламбури, метафори, елементи мовного алогізму та чорного гумору.

DE : Die vorliegende Diplomarbeit bezieht sich auf die Problematik der Berufsstereotype unter komischem Gesichtswinkel. Die Aktualität des erforschten Themas ist durch ein hohes Interesse der modernen Linguistik zum Phänomen des Komischen, sowie zu komplizierten Prozessen der Stereotypisierung des deutschsprachigen regionalen Vertreters zu erklären. Das läßt sich anhand einer meist standhaften und zugleich flexiblen Gattungen wie der Witz ausführen. Der Witz widerspiegelt die wichtigsten professionelle und kulturelle Stereotype. Die festgestellten und analysierten Vorstellungen der Deutschen über Polizisten, Juristen, Politiker, Ärzte und Programmierer sind nicht nur aus landeskundlicher Sicht wichtig, sondern sie lassen auch die Besonderheiten ihrer komischen Wahrnehmung begreifen. Die meisten erforschten Charakteristika der Berufsvertreter sind negativ. Anhand dieser Stereotype werden solche menschliche Eigenschaften, wie Intelligenz, Charakter charakterisiert. Der Humoreffekt, der in der Witzsituation entsteht, hängt von der Thematik des Witzes, sowie von der Ausrichtung der Kommunikation ab. Die letzte ist auf die Enthüllung der alogischen Widersprüche orientiert. Unter den wichtigsten Mitteln, die für den Humoreffekt dienen, ist das Wortspiel zu nennen, das auf der Polysemie oder Homonymie gründet. Das Wortspiel kann nicht nut auf der lexikalischen Ebene zum Vorschein kommen, es kann auch phonetisch-graphischen und morphologische Natur haben. Die Abweichungen auf der dialektalen Ebene, Antroponymik sind im Witz auch von Bedeutung.