Кризове втручання як метод соціальної роботи з жертвами сімейного насильства

Abstract

UA : Мета: проаналізувати особливості технології кризового втручання як методу соціальної роботи із особами, які стали жертвами сімейного насильства. Об’єкт дослідження: система соціальної роботи з особами, які стали жертвами сімейного насильства. Предмет дослідження: кризове втручання як метод соціальної роботи із особами, які стали жертвами сімейного насильства. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, конкретизація, систематизація, порівняння. Гіпотеза: кризове втручання як метод соціальної роботи допоможе надати негайну допомогу особам, які стали жертвами сімейного насилля, з метою стабілізації стану постраждалих, зниження рівня стресу та запобігання подальшим негативним наслідкам. Висновки: 1. Соціальна робота з жертвами сімейного насильства має не лише відновлювальний, а й превентивний характер, сприяючи реінтеграції постраждалих у безпечне соціальне середовище, формуванню навичок самозахисту, підвищенню самооцінки та соціальної активності. 2. Аналіз причин сімейного насильства показав необхідність мультидисциплінарного підходу до вивчення та подолання цього явища, оскільки лише взаємодія психологів, соціальних працівників, правозахисників та освітян може забезпечити ефективне втручання. 3. Системне, швидке і людяне кризове втручання є ключем до захисту, відновлення і соціальної адаптації жертв сімейного насильства в умовах війни.

EN : The purpose of research: analysis of the specifics of crisis intervention technology as a method of social work with individuals who have become victims of domestic violence. Object of research: the system of social work with individuals who have become victims of domestic violence. Subject of research: crisis intervention as a method of social work with individuals who have become victims of domestic violence. Research methods: analysis, generalization, concretization, systematization, analogy, comparison. Hypothesis: crisis intervention as a method of social work will help provide immediate assistance to individuals who have become victims of domestic violence, with the aim of stabilizing their condition, reducing stress levels, and preventing further negative consequences. Conclusions: 1. Social work with victims of domestic violence has not only a restorative but also a preventive nature, contributing to the reintegration of victims into a safe social environment, the development of self-protection skills, increased self-esteem, and social activity. 2. Analysis of the causes of domestic violence of the causes revealed the necessity of a multidisciplinary approach to studying and addressing this phenomenon, as only the interaction of psychologists, social workers, human rights activists, and educators can ensure effective intervention. 3. Systematic, prompt, and humane crisis intervention is the key to the protection, recovery, and social adaptation of victims of domestic violence іn the context of war.