Правове регулювання та сучасна практика інтеграції українських біженців до європейського освітнього простору на прикладі Німеччини та Великої Британії

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 91 сторінки, містить 95 джерел та 24 позиції наукової літератури. Ключові слова: російсько-українська війна, освіта, міграція, міграційні процеси, освітня політика, правове регулювання освіти, українські біженці, освітнє середовище. Актуальність дослідження пояснюється необхідністю узагальнення досвіду ФРН та Великої Британії для подальшого вдосконалення процесу інтеграції мігрантів у європейський освітній простір задля сприяння найшвидшої та найякіснішої їхньої адаптації, культурному обміну та подоланню проблем расової чи інших видів дискримінації. Об'єкт дослідження: процес інтеграції українських біженців до європейського освітнього простору в умовах сучасних міграційних викликів. Предмет дослідження: правові механізми та практична реалізація освітньої політики щодо інтеграції українських біженців у системи освіти Німеччини та Великої Британії. Мета магістерської роботи: здійснити комплексний аналіз особливостей правового регулювання освітньої сфери Федеративної Республіки Німеччина та Великої Британії в умовах сучасних міграційних процесів і визначення специфіки практичної реалізації інтеграції українських біженців в освітнє середовище країн. Відповідно до даної теми були поставлені такі завдання: 1. Охарактеризувати стан наукової розробки питання, джерельну базу дослідження. 2. Проаналізувати історичні передумови формування міграційної політики Німеччини та Великої Британії. 3. Дослідити еволюцію міграційного законодавства країн до початку 90-х рр. ХХ ст. та основні зміни, здійснені протягом сучасного періоду. 4. Проаналізувати особливості побудови систем освіти та навчальних програм у Німеччині й Великій Британії, їхню співставність з українськими. 5. Визначити роль освіти як інструменту інтеграції мігрантів до соціального та освітнього середовища приймаючих країн. 6. Проаналізувати зміни в освітній політиці та її правовому регулюванні, починаючи з 24 лютого 2022 року, спричиненого прибуттям українських біженців. 7. Дослідити діяльність громадських та благодійних організацій, визначити їхню роль у забезпеченні доступу та інтеграції українських дітей до освітнього середовища ФРН та Великої Британії. 8. Узагальнити досвід адаптації освітньої політики та практичного її впровадження Німеччини та Великої Британії, визначити перспективи його подальшого розвитку та застосування. Наукова новизна роботи полягає у введенні в науковий обіг комплексного дослідження та порівняння двох абсолютно різних систем освіти, що постали перед одним викликом, та хоч і в різні шляхи, але продемонстрували свою солідарність із українцями. Під час роботи було здійснено порівняльний аналіз підходів цих двох держав до правового регулювання освітньої політики, її практичної реалізації, адаптивності навчального процесу та ролі громадських і благодійних організацій у забезпеченні інтеграції українських дітей-біженців до освітньої середовища ФРН та Сполученого королівства. Практичне значення: робота може слугувати теоретичною та практичною базою для вдосконалення політики інтеграції українських біженців у системи освіти Німеччини та Великої Британії. До того ж органи влади в сфері освіти, громадські та благодійні організації, різноманітні об’єднання можуть використовувати дослідження задля аналізу та корекції власних стратегій побудови роботи в питаннях інтеграції українських біженців до освітнього середовища приймаючих країн, на території України – для пошуку позитивних прикладів, з яких можна перейняти досвід, а також майбутніх співпраць у питаннях реалізації громадських проєктів. Також дослідження забезпечує пошук шляхів підвищення ефективності мовної та адаптаційної підтримки дітей-біженців, покращення співпраці між державними установами та громадськими ініціативами, сприяє вдосконаленню навчальних програм в питанні розвитку дітей з урахуванням культурних та соціальних особливостей українців та інших національностей, не допускаючи при цьому расової, культурної чи інших видів дискримінації. Результати дослідження були апробовані на наступних наукових конференціях: «Сучасні виклики в умовах трансформації системи міжнародних відносин», що була організована та проведена Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка 17 квітня 2025 року ; ще одна публікація – в рамках міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми теорії і методики навчання історії, географії та громадянознавства» 20 березня 2025 року . Висновки. В сучасній науці питанню вивчення процесу інтеграції українських біженців до європейського освітнього простору присвячена низка фахових робіт. Попри це повноцінного комплексного дослідження з врахуванням останніх оновлень до кінця 2025 року та порівняння цього процесу на теренах Федеративної Республіки Німеччина та Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії проведеного не було. Джерельна база представлена низкою видів джерел, що дають змогу провести ґрунтовне дослідження: нормативно-правові акти, джерела державних органів, міжнародних та міжурядових організацій, статистичні та аналітичні матеріали, інформаційно-публіцистичні матеріали перелічених організацій. Еволюція міграційного законодавства Федеративної Республіки Німеччина та Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії до початку 90-х рр. ХХ ст. відбулася під впливом різних історичних умов: зокрема, політичних та релігійних переслідувань, військових конфліктів та війн, колонізаційних процесів тощо. Розвиток міграційного законодавства продемонстрував свій еволюційний характер, адже перші законодавчі акти регулювали здебільшого питання перетину кордону іноземцями. Після 1990-х рр. бачимо загальну тенденцію з вдосконалення правової основи міграційних процесів, в якому враховуються питання доступу мігрантами до соціальної та освітньої сфери, збереження мігрантами власної національної ідентичності, при цьому із забезпечення дотримання ними толерантного ставлення до мови, культури та громадянського суспільства приймаючої країни. Нами було проаналізовано особливості побудови систем освіти та навчальних програм у Німеччині та Великій Британії. Так, можемо відзначити в цих країнах яскраву різноманітність систем освіти та навчальних програм зокрема. Можемо відзначити наступні спільні риси для систем освіти Німеччини, Британії та України: ключові компетентності – опанування рідною та іноземними мовами, математична грамотність, опанування природничими науками та технологіями, громадянська компетентність, фізичне здоров’я та екологічна грамотність тощо. Попри часткову схожість, українська система освіти має і відмінності з системами освіти ФРН та Королівства, що має певний вплив на процес адаптації українських дітей до навчання в приймаючих країнах та є викликом для місцевих урядів та громадських організацій, о забезпечують якість та доступність освіти. В ході нашої роботи можемо відмітити, що початок Повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило суттєві зміни в освітній політиці Німеччини та Великої Британії. Зокрема, урядами обох держав були внесені численні зміни в законодавство. було запроваджено тимчасові правові механізми захисту, надання статусів біженця тощо, розширено доступ українських дітей до шкільної освіти, створено підготовчі вітальні та мовні класи, а також адаптаційні освітні програми, що спрямовані не лише на найшвидше звикання до місцевих особливостей побудови навчального процесу, а й психологічне прийняття біженців з врахуванням їхнього культурно-історичного досвіду. Федеративна Республіка Німеччина та Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії – є багатонаціональні держави, на теренах яких живе велика кількість різних націй, що асимілюються із державою та поруч з цим зберігають власну ідентичність. Через справедливо зумовлену неможливість урядів ФРН та Сполученого Королівства віддавати абсолютно всю свою увагу біженцям з України, то їм на допомогу приходять громадські та благодійні організації. Саме ці численні об’єднання забезпечують допомогу в адаптації біженцям до нового середовища, місцевих законів та звичаїв, допомоги в перемозі над подоланням травм: фізичних та психологічних, спричинених війною. Перспективи розвитку процесу інтеграції українських біженців до європейського освітнього простору в умовах сучасних міграційних викликів пов’язані з необхідністю вдосконалення державних програм шляхом переходу від тимчасових антикризових заходів до системних і довгострокових рішень. Вони мають полягати в розробці комплексу конкретних дієвих програм, що будуть орієнтуватися на посилення оволодіння біженцями, в нашому випадку, німецької та англійської мов, забезпечення психологічної підтримки дітей-біженців, а також надання педагогічного супроводу в процесі адаптації до нового освітнього середовища. Окремий перспективний напрямок – це розробка програм безпечного та поступового повернення біженців на Батьківщину, при цьому зберігаючи можливість подальшої освітньої та культурної співпраці між ФРН та Україною, Сполученого Королівства та Україною, задля розвитку міжкультурного діалогу та обміну досвідом.

EN : The thesis consists of 91 pages and contains 95 sources and 24 scientific literature references.

Keywords: Russian-Ukrainian war, education, migration, migration processes, legal regulation of education, Ukrainian refugees, educational policy, educational environment. The relevance of the study is explained by the need to generalise the experience of Germany and Great Britain for further improvement of the process of integration of migrants into the European educational space in order to promote their fastest and highest quality adaptation, cultural exchange and overcoming problems of racial or other types of discrimination. Object of research: the process of integrating Ukrainian refugees into the European educational space in the context of contemporary migration challenges. Subject of research: legal mechanisms and practical implementation of educational policy regarding the integration of Ukrainian refugees into the education systems of Germany and Great Britain. The aim of the master's thesis: to conduct a comprehensive analysis of the peculiarities of legal regulation of the educational sphere in the Federal Republic of Germany and Great Britain in the context of modern migration processes and to determine the specifics of the practical implementation of the integration of Ukrainian refugees into the educational environment of these countries. In accordance with this topic, the following tasks were set: 1. To characterise the state of scientific development of the issue and the source base of the research. 2. To analyse the historical preconditions for the formation of migration policy in Germany and Great Britain. 3. To study the evolution of migration legislation in these countries until the early 1990s and the main changes that have taken place during the current period. 4. To analyse the features of the structure of education systems and curricula in Germany and Great Britain and their comparability with those in Ukraine. 5. Determine the role of education as a tool for integrating migrants into the social and educational environment of host countries. 6. Analyse changes in education policy and its legal regulation since 24 February 2022 caused by the arrival of Ukrainian refugees. 7. To study the activities of public and charitable organisations and determine their role in ensuring access and integration of Ukrainian children into the educational environment of Germany and the United Kingdom. 8. To summarise the experience of adapting educational policy and its practical implementation in Germany and the United Kingdom, and to determine the prospects for its further development and application. The scientific novelty of the work lies in the introduction into scientific circulation of a comprehensive study and comparison of two completely different education systems that faced the same challenge and, although in different ways, demonstrated their solidarity with Ukrainians. During the work, a comparative analysis was carried out of the approaches of these two states to the legal regulation of educational policy, its practical implementation, the adaptability of the educational process and the role of public and charitable organisations in ensuring the integration of Ukrainian refugee children into the educational environment of Germany and the United Kingdom. Practical significance: the work can serve as a theoretical and practical basis for improving the policy of integrating Ukrainian refugees into the education systems of Germany and the United Kingdom. In addition, education authorities, public and charitable organisations, and various associations can use the research to analyse and adjust their own strategies for integrating Ukrainian refugees into the educational environment of the host countries, in Ukraine – to find positive examples from which to learn, as well as future collaborations in the implementation of public projects. The study also provides ways to improve the effectiveness of language and adaptation support for refugee children, improve cooperation between state institutions and public initiatives, and contributes to the improvement of educational programmes for child development, taking into account the cultural and social characteristics of Ukrainians and other nationalities, while preventing racial, cultural or other types of discrimination. The results of the study were presented at the following scientific conferences: ‘Contemporary Challenges in the Context of the Transformation of the System of International Relations,’ organised and held by the Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University on 17 April 2025; another publication – as part of the international scientific and practical conference ‘Current Problems in the Theory and Methods of Teaching History, Geography and Civics’ on 20 March 2025. Conclusions. In modern science, a number of professional works are devoted to the study of the process of integration of Ukrainian refugees into the European educational space. Despite this, no comprehensive study has been conducted that takes into account the latest updates until the end of 2025 and compares this process in the Federal Republic of Germany and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. The source base consists of a number of sources that enable in-depth research: regulatory and legal acts, sources from state bodies, international and intergovernmental organizations, statistical and analytical materials, and informational and journalistic materials from the above-mentioned organizations. The evolution of migration legislation in the Federal Republic of Germany and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland until the early 1990s was influenced by various historical conditions, including political and religious persecution, military conflicts and wars, colonization processes, etc. The development of migration legislation demonstrated its evolutionary nature, as the first legislative acts mainly regulated the crossing of borders by foreigners. After the 1990s, we see a general trend towards improving the legal framework for migration processes, which takes into account issues of migrants' access to social and educational spheres, the preservation of migrants' national identity, while ensuring their tolerant attitude towards the language, culture and civil society of the host country. We analyzed the features of the structure of education systems and curricula in Germany and the United Kingdom. Thus, we can note a striking diversity of education systems and curricula in these countries. We can note the following common features of the education systems of Germany, Great Britain, and Ukraine: key competencies – mastery of native and foreign languages, mathematical literacy, mastery of natural sciences and technologies, civic competence, physical health, and environmental literacy, etc. Despite some similarities, the Ukrainian education system also has differences from the education systems of Germany and the United Kingdom, which has a certain impact on the process of adapting Ukrainian children to education in host countries and poses a challenge for local governments and civil society organizations that ensure the quality and accessibility of education. In the course of our work, we can note that the start of the Russian Federation's full-scale invasion of Ukraine has led to significant changes in the education policies of Germany and the United Kingdom. In particular, the governments of both countries have made numerous changes to legislation. Temporary legal mechanisms for protection, granting refugee status, etc. have been introduced, Ukrainian children's access to school education was expanded, preparatory classrooms and language classes were created, as well as adaptation educational programs aimed not only at helping refugees quickly get used to the local features of the educational process, but also at their psychological acceptance, taking into account their cultural and historical experience. The Federal Republic of Germany and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland are multinational states, home to a large number of different nations that assimilate into the state while retaining their own identity. Due to the understandable inability of the governments of Germany and the United Kingdom to devote all their attention to refugees from Ukraine, public and charitable organizations come to their aid. It is these numerous associations that provide assistance in helping refugees adapt to their new environment, local laws and customs, and overcome the physical and psychological trauma caused by the war. The prospects for the integration of Ukrainian refugees into the European educational space in the context of current migration challenges are linked to the need to improve government programs by moving from temporary anti-crisis measures to systemic and long-term solutions. These should consist of developing a set of specific, effective programs focused on improving refugees' command of German and English, in our case, providing psychological support to refugee children, and providing educational support during the process of adaptation to the new educational environment. A separate promising area is the development of programs for the safe and gradual return of refugees to their homeland, while maintaining the possibility of further educational and cultural cooperation between Germany and Ukraine, the United Kingdom and Ukraine, for the development of intercultural dialogue and exchange of experience.