Стилістика політичних промов Гельмута Коля

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: офіційні промови колишнього федерального канцлера ФРН – Гельмута Коля. Мета дослідження: стилістична характеристика промов федерального екс-канцлера Німеччини Гельмута Коля. Теоретико-методологічні засади: праці українських та зарубіжних фахівців в галузі: політичної лінгвістики та політичного дискурсу (О. Л. Михальова, А.П. Чудінов, Е.И. Шейгал), теорії риторики (Т.В. Нагорська, М.А. Чекунова), жанру офіційної промови (М.Д. Гулей, М.О. Діденко, М.С.°Дорофеєва, Х. Шойрле), теорії стилістичних фігур (В.Ф. Святовець, Ю.М. Скребнєв, А. Мюллер) Отримані результати:. Прототипом політичного дискурсу є публічна промова, що розуміється як ефективний засіб для одержання визнання та демонстрації лідерства. Г. Коль опікується у своїх виступах темами «Минуле», «Майбутнє», «Розвиток», «Єдність». Встановлено, що ці теми відповідно репрезентуються на лексичному рівні у вигляді лексем з семами «складний», «проблемний», «той, що вимагає багато зусиль», «прогрес», «успіх», «перспективність», «з’єднування», «керування», «константність», «цінність». На морфологічному рівні широко використовуються модальні дієслова müssen, sollen, wollen, brauchen nicht dürfen, займенники wir, ich. На синтаксичному рівні спостерігаємо імперативні речення з дієсловом sollen у формі кон’юнктиву, підрядні умовні речення у сполученні з прислівником nur. На стилістико рівні застосовуються стилістичні фігури та риторичні прийоми, що відповідають тематиці виступу, які актуалізують загальний зміст слів і цілих конструкцій. звертаючись при цьому до метафори, повтору, метонімії, парцеляції, а також інверсії та асиндетону.

EN : Der politische Diskurs repräsentiert die Welt der Politik, die sich ständig verändert. Im Kontext solcher Veränderungen rückt in den Vordergrund nicht nur eine linguistische Analyse der politischen Texte, sondern auch eine Charakteristik der sozialpolitischen Umstände, unter denen diese Texte verfasst werden. Darin besteht die Aktualität der präsentierten Studie. Der politische Diskurs umfasst solche Genres wie Leitartikel, Kommentare, Debatte, Interviews und offizielle Reden der Politiker gehören. Die politische Rede ist ein im Voraus vorbereiteter Text mit positiven/ negativen Bewertungen der Tatsachen, Begründungen, Plänen und Perspektiven, die ein Politiker von der politischen Bühne kundgibt. Das Ziel unserer wissenschaftlichen Arbeit ist stilistische Mittel zu erforschen, die die genannten Aspekte der politischen Reden repräsentieren. Als Forschungsobjekt wurden politische Reden vom ehemaligen Bundeskanzler Deutschlands Gerhard Schröder gewählt. Die Studie stützt sich auf 42 Diskurseinheiten, die aus offiziellen Internetquellen selektiert wurden. Diese Einheiten beziehen sich auf solche Themen wie „Deutschland und EU“, „Deutschland und UNO“, „Krieg und Frieden“. Jedes Thema wird durch eine Vielfalt der Tropen und rhetorischen Figuren dargestellt. Die Wahl der Tropen hängt von einer konkreten politischen Situation, von Bedürfnissen der Gesellschaft, die der Bundeskanzler vertritt und verteidigt, sowie von der Aktualität des Referenten ab, der in seinen Reden bildnerisch geschildert ist. Die vom Redner ausgewählten rhetorischen Figuren lassen ihn die Aufmerksamkeit des Adressaten auf wichtige Fragmente der Reden konzentrieren und dadurch bei ihm eine entsprechende positive Reaktion hervorrufen. In den politischen Reden bevorzugt Gerhard Schröder verschiedene Arten der Epizeuxis und Metaphern. Die Glaubhaftigkeit der Ergebnisse der präsentierten Forschung wird durch die Verwendung der von der modernen Philologie anerkannten wissenschaftlichen Methoden, der von heimischen und ausländischen Sprachwissenschaftlern akkumulieren Ereignissen, sowie durch einen bedeutenden Umfang des sprachlichen Materials gesichert.