Технології соціальної превенції безвідповідального батьківства

Abstract

UA : Мета дослідження: виявити і систематизувати найбільш ефективні технології соціальної превенції безвідповідального батьківства та запропонувати рекомендації щодо їх вдосконалення. Об’єкт дослідження: соціальна превенція безвідповідального батьківства. Предмет дослідження: конкретні соціальні технології, що забезпечують ефективність превенції безвідповідального батьківства. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, аналіз і синтез, класифікація і систематизація, аналіз документів, експертне опитування фахівців соціальної роботи. Гіпотези: 1. Ефективність соціальної превенції безвідповідального батьківства суттєво підвищиться, якщо замість розрізнених заходів реагування буде впроваджено комплексну модель технологій, яка поєднує раннє виявлення криз, диференційовану підтримку різних типів сімей та активне залучення внутрішнього ресурсу громади. 2. Первинна превенція матиме більший ефект, якщо технології формування усвідомленого батьківства будуть впроваджуватися в освітній простір молоді (школи, ЗВО) через інтерактивні та тренінгові форми роботи ще до моменту створення сім’ї. Висновки: 1. Безвідповідальне батьківство – це система деструктивних установок і дій батьків, які характеризуються невиконанням або неналежним виконанням законодавчо закріплених правових норм щодо батьківських функцій, а також соціально-психологічних і морально-етичних обов’язків по відношенню до дитини. 2. Ефективність технологій соціальної превенції ґрунтується на переході від формального нагляду до партнерської підтримки. 3. Найбільш ефективними технологіями є ті, що демонструють комплексність, інтегрованість та використовують підхід щодо активізації батьківського ресурсу, націлені на результативність в першу чергу первинної превенції.

EN : The purpose of the study: to identify and systematize the most effective technologies of social prevention of irresponsible parenthood and to offer recommendations for their improvement. The object of the study: social prevention of irresponsible parenthood. The subject of the study: specific social technologies that ensure the effectiveness of the prevention of irresponsible parenthood. Research methods: analysis of scientific sources, analysis and synthesis, classification and systematization, analysis of documents, expert survey of social work specialists. Hypotheses: 1. The effectiveness of social prevention of irresponsible parenthood will significantly increase if, instead of disparate response measures, a comprehensive model of technologies is implemented, which combines early detection of crises, differentiated support for different types of families and active involvement of internal community resources. 2. Primary prevention will have a greater effect if technologies for the formation of conscious parenthood are introduced into the educational space of youth (schools, higher education institutions) through interactive and training forms of work even before the creation of a family. Conclusions: 1. Irresponsible parenting is a system of destructive attitudes and actions of parents, characterized by non-fulfillment or improper fulfillment of legally established legal norms regarding parental functions, as well as socio-psychological and moral-ethical obligations towards the child. 2. The effectiveness of social prevention technologies is based on the transition from formal supervision to partner support. 3. The most effective technologies are those that demonstrate complexity, integration and use an approach to activating parental resources, aimed primarily at the effectiveness of primary prevention.