Когнітивно-комунікативні властивості серії німецьких гумористичних віршів В. Буша "Макс і Моріц"

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: дослідження є тексти віршованої серії В. Буша «Макс і Морітц». Мета роботи: дослідження є розкриття особливостей віршованих творів В. Буша як презентантів комічного жанру. Отримані результати:Концептосистема серії німецьких гумористичних віршів «Макс і Морітц» свідчить про те, що в них не тільки віддзеркалюється взаємодія людини та довкілля, але й виступає як відображення німецького менталітету. Беручи до уваги той факт, що ці вірші носять сатиричний характер, ми в процесі роботи над емпіричним матеріалом з’ясували, що ці твори специфічно відображають німецькомовну картину світу в тому сенсі, що пріоритетне місце в ній посідає сама людина, а також її життєзабезпечення та буття. Концептуальний домен MENSCH / ЛЮДИНА у просторі творів «Макс і Морітц» представлено найбільш широко. Домен NATUR / ПРИРОДА конституюється мезоконцептами «ФЛОРА» і «ФАУНА» та постає в когнітивно-семантичному просторі як жива, соціалізована істота, якій відведено роль жертви у результаті пригод головних героїв. Домен DING / РІЧЬ оплює предмети повсякденного життя, виступає як набор певних артефактів, які несуть в собі валоративний компонент, який визначається свідомістю людини, виходячи з її знань про зовнішній світ. Речі грають велику роль в житті людей, в їх прагненні до порядку та добробуту. Когнітивно-семантичні категорії простору і часу виступають елементами структури та упорядкування життєвого світу людини. Генетичний зв'язок простору та часу породжується завдяки емпіричному та суттєвому досвіду. Концептосистема конституюється як ідея антропо-та соціокультурного опанування світом у межах певних факторів, що заважають або сприяють існуванню людини.

DE : Die Masterarbeit: Kognitive und kommunikative Eigenschaften von der hummorvollen Gedichtreihe von W. Busch „Max und Moritz“ Gegenstand der Forschung: die Texte der Gedichtreihe von W. Busch „Max und Moritz“. Der Zweck der Arbeit: die Besonderheiten der poetischen hummorvollen Werke von W. Busch und ihre kognitiven und kommunikativen Eigenschaften zu erforschen Ergebnisse: Das konzeptionelle System der Reihe deutscher Humorgedichte „Max und Moritz“ weist darauf hin, dass sie nicht nur die Interaktion von Menschen und der Umwelt widerspiegeln, sondern auch als das Spiegel der deutschen Mentalität wirken. Unter Berücksichtigung der Tatsache, dass diese Gedichte satirischen Charakter haben, haben wir bei der Bearbeitung des empirischen Materials herausgefunden, dass diese Werke speziell das deutschsprachige Weltbild in dem Sinne widerspiegeln. Der kognitive Bereich MENSCH wird im Raum der Werke von „Max und Moritz“ am umfassendsten präsentiert. Für die Charakteristik von diesem Konzept ist die negative Schattierung geeignet. Die Domäne NATUR wird durch die Mesokonzepte FLORA und FAUNA konstituiert und erscheint im kognitiv-semantischen Raum als lebendiges, sozialisiertes Wesen, dem durch die Abenteuer der Hauptfiguren die Rolle eines Opfers zugeschrieben wird. Die Domäne DING stellt Gegenstände des Alltagslebens dar, fungiert als eine Reihe bestimmter Artefakte, die eine Wertkomponente in sich tragen, die vom menschlichen Bewusstsein auf der Grundlage seines Wissens über die Außenwelt bestimmt wird. Die Dinge spielen eine große Rolle im Leben der Menschen, in ihrem Wunsch nach Ordnung und Wohlbefinden. Kognitiv-semantische Kategorien von RAUM und ZEIT fungieren als Elemente der Struktur und Organisation der menschlichen Lebenswelt. Der genetische Zusammenhang von Raum und Zeit wird durch empirische und substanzielle Erfahrung erzeugt.