Туристичний дискурс у транслатологічній площині (на матеріалі французької та української мов)

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: тексти франкомовних путівників по Корсиці (Франція) та авторська версія їх перекладів українською мовою. Мета роботи: дослідження жанрових та лінгвостилістичних особливостей тексту франкомовного путівника на матеріалі путівників по Корсиці (Франція) та засобів їх адекватного відтворення у перекладі українською мовою. Теоретико-методологічні засади: теоретичні засади дослідження туристичного дискурсу, (В. Б. Бурбело, В. И. Карасік, И.А. Нагорний, В.А. Шевцов), проблеми перекладу реалій (В. Н. Комісаров, В. С. Виноградов, А. В. Федоров та ін.). Отримані результати: путівник як жанр туристичного дискурсу носить прикладний, практичний характер та має систематичну, чітко визначену структуру, яка передбачає наявність вербальних, невербальних та інтерактивних елементів, що відносить об’єкт нашого дослідження до креолізовних текстів. Путівник – це ідеологічний текст, який має на меті певним чином моделювати реальність, формувати образ регіону або міста, їх культури та історії. Характерними рисами туристичних путівників вважаємо високий ступінь узагальнення, точність, інформативність та імперсональність. Основними функціями путівників є інформативна (представлення фактуальної інформації) та рекламна (створення позитивного образу певного туристичного об’єкта, що має на меті зацікавити потенційного туриста). Саме цими функціями зумовлений вибір лексичного складу туристичних путівників (використання власних імен, географічних назв і топонімів, реалій разом з афективною лексикой і словосполученнями, що містять позитиві конотації, узуальними метафорами та порівняннями). Реалізації інформаційної та рекламної функцій також сприяє полікодовий характер путівника – наявність ілюстративного матеріалу, що, з одного боку, візуалізує фактуальну інформацію (різного роду мапи), з іншого – допомагає формуванню високої позитивної оцінки певного об’єкта (фото).