Лексико-семантичні особливості англомовних запозичень у публіцистичному дискурсі (на матеріалі онлайн-ЗМІ)

Abstract

UA : Дипломна робота – 60 стор., 59 джерел. Об’єкт дослідження: англомовні запозичення у сучасному німецькомовному публіцистичному дискурсі. Мета роботи полягає у виявленні та класифікаціі англіцизмів; визначення їхніх функцій у німецькомовних онлайн-публікаціях. Теоретико-методологічні засади: теоретико-методологічні засади роботи ґрунтуються на сучасних підходах лінгвістики щодо запозичень, медіалінгвістики та лексичної семантики. Концептуальною опорою є класифікація англомовних запозичень, запропонована М. Ленертом. У теоретичній частині інтегровано підходи дослідників лексичних запозичень. У практичній частині базою виступає корпус із автентичних німецькомовних часописів. Отримані результати: англіцизми є системним, а не випадковим елементом німецькомовного медійного дискурсу, їхнє функціонування значною мірою залежить від тематичного поля. Найбільш продуктивними є прямі та гібридні англіцизми, які виконують роль термінів і знаків сучасних комунікативних практик. Отримані результати підтверджують, що англіцизми не лише заповнюють лексичні прогалини, а й істотно впливають на структуру та стилістику німецького публіцистичного дискурсу.

DE : Der Gegenstand der Studie sind englischsprachige Entlehnungen im modernen deutschsprachigen journalistischen Diskurs. Das Ziel der Arbeit ist es, Anglizismen zu identifizieren und zu klassifizieren, sowie ihre Funktionen in deutschsprachigen Online-Publikationen zu bestimmen. Die theoretischen und methodischen Grundlagen der Arbeit basieren sich auf modernen Ansätzen der Entlehnungslinguistik, der Medienlinguistik und der lexikalischen Semantik. Das konzeptionelle Basis bildet die von M. Lehnert vorgeschlagene Klassifikation englischsprachiger Entlehnungen. Der theoretische Teil integriert die Ansätze der lexikalischen Entlehnungsforschung. Im praktischen Teil dient der Korpus aus authentischen deutschsprachigen Zeitschriften als Grundlage. Die Studie ergab, dass Anglizismen ein systematisches und kein zufälliges Element des deutschsprachigen Online-Diskurses darstellen und ihre Funktion maßgeblich vom Themenfeld abhängt. Direkte und hybride Anglizismen erwiesen sich als besonders produktiv und fungieren als Begriffe und Zeichen moderner Kommunikationspraktiken. Die erzielten Ergebnisse bestätigen, dass Anglizismen nicht nur lexikalische Lücken füllen, sondern auch die Struktur und den Stil des deutschen journalistischen Diskurses maßgeblich beeinflussen.