Особливості висвітлення антирелігійних кампаній радянської влади в шкільному курсі історії

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається із 126 сторінок, містить 143 джерела, 7 додатків. Ключові слова: антирелігійні кампанії, церква, духовенство, радянська влада, шкільна програма, шкільний курс, підручник. Об’єкт дослідження – шкільний курс історії України. Предмет дослідження – методичні аспекти висвітлення антирелігійних кампаній радянської влади в шкільному курсі історії. Мета роботи – виявлення особливостей висвітлення антирелігійних кампаній у підручниках для 10 та 11 класу закладів загальної середньої освіти. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці та розробці актуальних питань, які не були достатньо висвітлені у методичній та науковій літературі: 1) визначено особливості висвітлення антирелігійних кампаній радянської влади в шкільному курсі історії для 10 та 11 класу; 2) показано відмінності антирелігійних кампаній 1920–1930-х та 1950–1960 х рр. у шкільних підручниках; 3) сформовано власне бачення проведення уроку з окресленої проблематики та запропоновано авторські завдання для уроків; 4) визначено особливості реалізації антирелігійних кампаній крізь призму тестових завдань ЗНО/НМТ. В результаті досліджень авторка прийшла до наступних висновків: 1) Обрана проблематика є актуальною та привертає увагу значної плеяди дослідників. Науковцями розглядалися питання адміністративного, економічного тиску на церкву, релігійних діячів, вірян, паплюження церковного майна, дискредитації священнослужителів через засоби масової інформації, ініціювання судових справ і т.д. В той же час, проблематика методологічного аспекту, зокрема, релігійних питань та їх висвітлення у шкільних підручниках, відображена побіжно. 2) Вивчення питання антирелігійних кампаній як складової освітнього процесу, дає нам змогу підкреслити відхід від офіційних радянських наративів та виправдань гонінь на релігію. Переглядалися ідеологічно затверджені концепти; до навчальних програм та шкільних підручників додавалася релігійна тематика; робився наголос на репресивному характері антирелігійних кампаній. В той же час у підручниках до сьогодні не знайшов відображення ключовий аспект боротьби – антирелігійних кампаній спорадичних, вибіркових, нетривалих і неефективних. 3) Проведений аналіз шкільних підручників для 10-х та 11-х класів дає змогу вважати, що відкритими залишаються питання значення церкви в суспільно-політичному житті XX століття; позиції церкви в умовах тиску; конфесій, які підлягали дискредитації та переслідувань з боку радянської влади; яким чином відбувалися акції націлені проти духовенства, церкви та релігії в цілому; прояви моральних деформацій суспільства і які це мало наслідки; якими були регіональні відмінності тиску на церкву; поза увагою залишаються віруючі, які теж піддавалися репресивним мірам. 4) Проведення соціологічного опитування та отримані результати засвідчують тенденцію побіжності огляду антирелігійних кампаній на уроках. Учні не усвідомлюють важливості вивчення антирелігійних кампаній, їх взаємообумовленість з національними питаннями. 5) Дослідження продемонструвало, що вчителеві варто заохочувати учнів до розроблення дослідницьких проєктів пов’язаних з антирелігійною проблематикою, організацію музейно-екскурсійної діяльності, зустрічей з фахівцями-істориками. Такі види роботи сприятимуть глибшому розумінню історичних процесів, взаємообумовленості релігійних та національних чинників, шани до культурної спадщини, розвитку критичного, історичного мислення. 6) Проведений аналіз тестових завдань засвідчив, що проблематика антирелігійних кампаній не знаходить свого належного відображення. Релігійна тематика «губиться» серед питань індустріалізації, колективізації, культурної революції чи хрущовських надпрограм, наукового прогресу, політики русифікації. Крім того, питання тестових завдань не завжди корелюється зі шкільною програмою та підручниками.

EN : The qualification work consists of 126 pages, contains 143 sources, 7 appendices. Key words: anti-religious campaigns, church, clergy, Soviet authorities, school curriculum, school course, textbook. The object of the study is the school course of the history of Ukraine. The subject of the study is the methodological aspects of covering the anti-religious campaigns of the Soviet government in the school history course. The purpose of the study is to identify the peculiarities of coverage of anti-religious campaigns in textbooks for grades 10 and 11 of general secondary education. The scientific novelty of the results is in the formulation and development of topical issues that have not been sufficiently covered in the methodological and scientific literature: 1) the peculiarities of coverage of anti-religious campaigns of the Soviet government in the school history course for grades 10 and 11 are determined; 2) the differences between the anti-religious campaigns of the 1920s and 1930s and the 1950s and 1960s in school textbooks are shown; 3) the author’s own vision of conducting a lesson on the outlined issues is formed and the author's own tasks for lessons are proposed; 4) the peculiarities of the implementation of anti-religious campaigns through the prism of test tasks are determined. As a result of the research, the author came to the following conclusions: 1) The chosen issue is relevant and attracts the attention of a significant number of researchers. Scholars have considered the issues of administrative and economic pressure on the church, religious figures, believers, defamation of church property, discrediting clergy through the media, initiating lawsuits, etc. At the same time, the problem of the methodological aspect, in particular, religious issues and their coverage in school textbooks, is reflected in passing. 2) Studying the issue of anti-religious campaigns as part of the educational process allows us to emphasize the departure from official Soviet narratives and justifications for persecution of religion. Ideologically approved concepts were revised; religious themes were added to curricula and school textbooks; and the repressive nature of anti-religious campaigns was emphasized. At the same time, the textbooks still do not reflect the key aspect of the struggle - anti-religious campaigns are sporadic, selective, short-lived and ineffective. 3) Our analysis of school textbooks for the 10th and 11th grades suggests that the following issues remain open: the importance of the church in the socio-political life of the twentieth century; the position of the church under pressure; which denominations, apart from the Ukrainian Orthodox Church, were subject to discredit and persecution by the Soviet authorities; how actions were carried out against the clergy, the church and religion in general; how moral deformations of society manifested themselves and what consequences this had; what were the regional differences in pressure on the church. 4) The sociological survey and the results show a tendency to cover anti-religious campaigns in class. Students do not realize the importance of studying anti-religious campaigns and their interconnectedness with national issues. 5) The study has shown that teachers should encourage students to develop research projects related to anti-religious issues, organize museum and excursion activities, and meet with historians. These types of work will contribute to a deeper understanding of historical processes, the interdependence of religious and national factors, respect for cultural heritage, and the development of critical, historical thinking. 6) The analysis of the test items showed that the issues of anti-religious campaigns are not properly reflected. Religious topics are «lost» among the issues of industrialization, collectivization, the cultural revolution or Khrushchev’s super-programs, scientific progress, and the policy of russification. Test questions do not always correlate with the school curriculum and textbooks.