Геополітичні конфлікти як чинник переформатування світоустрою

Abstract

UA : Сучасна міжнародна система переживає глибоку структурну трансформацію, зумовлену ескалацією геополітичної конфліктності на кількох театрах одночасно. Російсько–українська війна, що триває з лютого 2022 року, американо–китайське суперництво навколо Тайваню та нестабільність на Близькому Сході засвідчують, що однополярна модель світового порядку, яка склалася після розпаду СРСР, вичерпала свій потенціал. Геополітичні конфлікти перестали бути локальними явищами – вони набули системного характеру і безпосередньо визначають архітектуру глобальної безпеки, перерозподіл економічних і технологічних ресурсів, а також формування нових центрів міжнародного впливу. Актуальність теми. Геополітичні конфлікти сучасності є системоутворюючим чинником трансформації міжнародних відносин. Вони виходять за межі традиційного військового протистояння, охоплюючи економічний, технологічний, енергетичний та інформаційний виміри. Події після 2022 року наочно продемонстрували, як один збройний конфлікт здатен радикально переформатувати енергетичні ринки Європи, спровокувати продовольчу нестабільність в країнах Африки та Азії, змусити нейтральні держави (Фінляндія, Швеція) переглянути базові засади зовнішньої політики та приєднатися до НАТО. Усе це свідчить про те, що геополітичні конфлікти стали каталізатором переходу від однополярної конфігурації міжнародної системи до поліцентричної моделі з кількома конкуруючими центрами сили. Постбіполярний розвиток міжнародної системи засвідчив нестійкість однополярної моделі. Попри те, що США після 1991 року набули статусу єдиної наддержави і отримали можливість формувати правила глобального порядку, поступове економічне зростання Китаю, Індії та низки країн Глобального Півдня порушило цю рівновагу. Нові центри сили дедалі активніше відстоювали власні інтереси у міжнародних організаціях і регіональних форматах, що заклало структурні передумови для системної конфліктності. Геополітичний конфлікт у сучасному розумінні є комплексним явищем, що виникає внаслідок боротьби великих держав або їхніх коаліцій за контроль над стратегічними територіями, ресурсами, технологіями та правилами глобального порядку. Такі конфлікти реалізуються через поєднання військових, економічних, санкційних та інформаційних інструментів, що суттєво ускладнює їх аналіз і врегулювання порівняно з класичними міждержавними збройними зіткненнями. Глобальний характер сучасних конфліктів виявляється у тому, що навіть регіональні протистояння мають транскордонні наслідки: перерозподіл торговельних потоків, формування нових безпекових альянсів, руйнування усталених ланцюгів постачань і трансформація норм міжнародного права. Це робить їх предметом не лише воєнної, а й економічної, технологічної та правової науки.

EN : The relevance of the study of the topic of the evolution of the national security strategy of Great Britain after Brexit is due to the fact that in the 21st century, in the context of geopolitical challenges and new threats, the global security system has undergone a fundamental transformation. The renewal of the European geopolitical architecture was provoked by the withdrawal of Great Britain from the European Union. The state found itself faced with the need to seek new formats for interaction with the EU, NATO and other partners. This topic is of particular importance in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war, which, along with Brexit, is considered one of the main factors in revising the British national security strategy. This topic is also of particular importance because, against its background, the place of Great Britain, the prospects for cooperation, as well as the practical implementation of the concept of "Global Britain" in the changed international conditions are actively discussed. After Brexit, the British strategy has shifted towards combining Euro-Atlantic commitments and a global role. Introduction into the context of the discussion of new strategic documents in 2023-2025 also indicates its relevance. In particular, this applies to the “National Security Strategy of the British People in a Dangerous World” and the “A Safer Britain: Safe at Home, Strong Abroad” strategy of 2025. The study is also particularly important for Ukraine, since the United Kingdom remains one of our country’s key partners in the field of security and defense today. Understanding how the British strategy has changed after Brexit helps to better see the logic of its current policy and the prospects for Ukrainian-British cooperation.