Взаємозв’язок академічної прокрастинації та стратегій емоційної саморегуляції у студентів

Abstract

UA : Робота викладена на 43 сторінках друкованого тексту, містить 5 рисунків, 5 таблиць. Перелік посилань включає 36 джерел. Об’єкт дослідження – емоційна саморегуляція у студентському віці. У сучасному освітньому просторі студенти часто стикаються з дефіцитом часу та високим рівнем емоційного напруження. Феномен академічної прокрастинації, що виявляється у свідомому відкладанні навчальних завдань, стає перепоною для професійного становлення майбутнього фахівця. За даними досліджень, до 95% студентів періодично вдаються до прокрастинації, а для 20-25% вона стає хронічною, що призводить до стресу, тривожності, та зниження якості професійної підготовки. В умовах воєнного стану та дистанційного навчання навантаження на емоційну сферу студентів зростає, шо робить прокрастинацію не просто проблемою тайм-менеджменту, а специфічними механізмом емоційної регуляції. Ключовим ресурсом у подоланні цієї проблеми виступає емоційна саморегуляція. Сучасна психологія доводить, що прокрастинація має насамперед емоційну природу: студенти відкладають завдання через неспроможність впоратися з негативними переживаннями (страхом невдачі, тривожністю). Використання різних стратегій - від адаптивних (когнітивна переоцінка) до дезадаптивних (уникнення, придушення емоцій) - безпосередньо визначає інтенсивність прокрастинації. Наукова новизна: розширено наукові уявлення про природу прокрастинації крізь призму регуляційних механізмів особистості; визначено конкретні профілі емоційної регуляції, що сприяють або перешкоджають відкладанню академічних завдань у студентів.

EN : The work is presented on 43 pages of printed text, contains 5 figures, 5 tables. The list of references includes 36 sources. The object of the study is emotional self-regulation in student life. In the modern educational space, students often face a shortage of time and a high level of emotional stress. The phenomenon of academic procrastination, which manifests itself in the conscious postponement of educational tasks, becomes an obstacle to the professional development of a future specialist. According to research, up to 95% of students periodically resort to procrastination, and for 20-25% it becomes chronic, which leads to stress, anxiety, and a decrease in the quality of professional training. In conditions of martial law and distance learning, the load on the emotional sphere of students increases, which makes procrastination not just a problem of time management, but a specific mechanism of emotional regulation. The key resource in overcoming this problem is emotional self-regulation. Modern psychology proves that procrastination is primarily emotional in nature: students postpone tasks due to their inability to cope with negative experiences (fear of failure, anxiety). The use of various strategies - from adaptive (cognitive reappraisal) to maladaptive (avoidance, suppression of emotions) - directly determines the intensity of procrastination. Scientific novelty: scientific ideas about the nature of procrastination have been expanded through the prism of personality regulatory mechanisms; specific profiles of emotional regulation that contribute to or hinder the postponement of academic tasks in students have been identified.