Емоційне вигорання батьків як чинник конфліктності дитячо-батьківських відносин

Abstract

UA : Робота викладена на 112 сторінках друкованого тексту, містить 12 таблиць, 10 рисунків, 6 додатків. Перелік посилань включає 81 джерело. Об’єкт дослідження – конфліктність у дитячо-батьківських відносинах. Питання сімейної взаємодії залишається вкрай актуальним, особливо у контексті тривалих кризових ситуацій, таких як пандемія та тривала спільна ізоляція, які впливають на динаміку сімейного життя та психологічний стан кожного члена родини. Пандемія змусила членів сім'ї проводити значний час у замкненому просторі, що посилило потребу у психологічній підтримці та адаптації до нових умов взаємодії. Додатковий вимір напруження та викликів додає війна, яка призводить до розлуки, втрати стабільності та безпеки, підсилюючи стресові фактори та підвищуючи ризик виникнення конфліктів всередині родини. Такі ситуації формують психотравматичне середовище, яке негативно впливає не лише на кожного члена родини (подружжя, дітей, батьків), але й на особистість загалом. У конфліктній сім'ї формується негативний досвід взаємодії, втрачається віра у можливість теплих і дружніх стосунків, накопичуються негативні емоції, виникають психологічні травми, розвивається занижена самооцінка, зникає розуміння та співпереживання. Постійна напруга та неспокійна атмосфера створюють вимоги, що перевищують доступні ресурси, що призводить до порушення внутрішньої рівноваги. Хронічне, неконтрольоване та прогресуюче порушення цього балансу зрештою веде до емоційного вигорання. Наукова новизна полягає у визначенні впливу емоційного вигорання батьків на конфліктність у дитячо-батьківських відносинах та розробці програми профілактики й корекції емоційного вигорання.

EN : The work is presented on 112 pages of printed text, contains 12 tables, 10 figures, 6 appendices. The list of references includes 81 sources. The object of the study is conflict in child-parent relationships. The issue of family interaction remains extremely relevant, especially in the context of prolonged crisis situations, such as the pandemic and prolonged joint isolation, which affect the dynamics of family life and the psychological state of each family member. The pandemic forced family members to spend a significant amount of time in a confined space, which increased the need for psychological support and adaptation to new conditions of interaction. An additional dimension of tension and challenges is added by war, which leads to separation, loss of stability and security, intensifying stress factors and increasing the risk of conflicts within the family. Such situations form a psychotraumatic environment that negatively affects not only each family member (spouses, children, parents), but also the personality as a whole. In a conflict family, a negative experience of interaction is formed, faith in the possibility of warm and friendly relations is lost, negative emotions accumulate, psychological traumas arise, low self-esteem develops, understanding and empathy disappear. Constant tension and a restless atmosphere create demands that exceed available resources, which leads to a violation of internal balance. Chronic, uncontrolled and progressive violation of this balance ultimately leads to emotional burnout. The scientific novelty lies in determining the impact of emotional burnout of parents on conflict in child-parent relationships and developing a program for the prevention and correction of emotional burnout.