Екологічні аспекти живлення парнокопитних на острові Хортиця

Abstract

UA : В роботі _69_ сторінок, _5_ таблиць, _3_ рисунків, було використано _71_ літературних джерел, із них _38_ іноземною мовою. Об’єкт дослідження: сукцесійні зміни заплавних екосистем острова Хортиця внаслідок осушення. Предмет дослідження: якісна та кількісна характеристика молодого деревостану (Salix alba, Populus nigra) як кормової бази парнокопитних. Методи досліджень: аналіз літературних джерел, польовий моніторинг і спостереження, класифікація сіянців за розмірами, статистичні методи (середня густота, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, екстраполяція на площі, стандартна помилка). Метою кваліфікаційної роботи є комплексне вивчення екологічних аспектів живлення парнокопитних на острові Хортиця через оцінку кормових ресурсів новоутворених деревних угруповань. Теоретично та експериментально визначено: 1) видовий та структурний склад нових вербово-тополевих фітоценозів; 2) обсяги кормових запасів у розрізі контрольних та експериментальних ділянок; 3) взаємозв’язок між інтенсивністю випасу копитних і просторовою варіабельністю деревостану.

EN : The work consists of _69_pages, _5_ tables, _3_ figures; _71_ references are used, including _38_ in foreign languages. Object of study: successional changes in the floodplain ecosystems of Khortytsia Island following drainage. Subject of the study: qualitative and quantitative characteristics of the young tree stand (Salix alba, Populus nigra) as a forage base for ungulates. Research methods: literature review, field monitoring and observation, classification of seedlings by size, statistical analysis (mean density, standard deviation, coefficient of variation, area extrapolation, standard error). The purpose of the qualification work is to comprehensively examine the ecological aspects of ungulate feeding on Khortytsia Island by assessing forage resources of newly formed tree communities. Theoretically and experimentally determined: 1) species composition and structure of new willow–poplar phytocenoses; 2) volumes of forage reserves on control and experimental plots; 3) relationship between grazing intensity and spatial variability of the tree stand.